У Національному педагогічному університеті (НПУ) імені М. Драгоманова відбулася чергова всеукраїнська науково-практична конференція «Українське національне виховання: реалії, тенденції, перспективи». Її ініціатор і організатор — Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого.
Генеральним інформаційним спонсором патріотичної акції виступила редакція парламентської газети «Голос України».
Мені і, впевнений, іншим учасникам дискусії запам’ятався виступ професора НПУ Петра Чернеги, який з пристрастю справжнього патріота захистив титульну націю України. «Глобалістам», космополітам, що соромляться і бояться слів «українська нація», називаючи її «населенням», він сказав: «Ми, українці, — нація, всі інші — меншини. Ми — унітарний народ, а не багатонаціональний, як твердять деякі політики. Україна — мононаціональна держава».
У стінах педагогічного закладу лейтмотивом виступів була, зрозуміло, тема виховання свідомих патріотів в умовах трансформаційних змін сучасного суспільства. У руках сьогоднішніх студентів, по суті, — майбутнє країни. Воно значною мірою залежить від того, яку ідеологію прищеплюватимуть дітям завтрашні педагоги. Ідеї Драгоманова, Ушинського, Русової, Грінченка, Сухомлинського та інших істинних Педагогів-патріотів чи тих розумників, для яких НАЦІЯ — ніщо, а громадянство — все? Тих, хто забув чи не знав заклик великого філософа Григорія Сковороди: «Якщо ти українець — будь ним!».
«Скажіть, яку молодь виховуєте, і я скажу, яку ви державу розбудовуєте», — перефразовуючи Сенеку, сказала президент Фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько. А передувала цьому резюме розповідь про воїнів Української Народної Республіки, розстріляних червоноармійцями у 1921 році.
— Делегація з Києва торік була на місці трагедії в містечку Базар, що на Житомирщині. Не було там жодного вчителя, жодного учня місцевої школи. Не прийшли сільський голова та селяни, хоча про день вшанування ми всіх офіційно повідомили. На величному пам’ятнику прочитала: «Збудовано з ініціативи та на кошти українців Великобританії». Виходить, це треба не українцям в Україні, а українцям зарубіжним, — зауважує Валентина Стрілько.
...Учасники конференції у прийнятому зверненні до народних депутатів України констатували, що вітчизняна система освіти і виховання перебуває в глибокій кризі. У суспільній свідомості, поведінці молодого покоління набувають широкого, навіть загрозливого поширення безвідповідальність, байдужість, егоїзм, аморальність, цинізм, агресивність, непошана до національних і вселюдських цінностей, бажання назавжди виїхати з країни. Науковці, педагоги і студенти просять народних обранців прийняти закон України про українське національно-патріотичне виховання, а також державну програму українського національно-патріотичного виховання підростаючих поколінь, на реалізацію якої обов’язково передбачити належне фінансування.
Київ.
До речі
 
Перший Центр духовно-морального виховання відкрився у Національному університеті «Острозька академія». У ньому готуватимуть викладачів, учителів християнської етики, діятимуть курси підвищення кваліфікації. Центр також можуть відвідувати учні та студенти, до послуг яких література християнської тематики.
 
Авторитетно
 
«Україна сьогодні вкрай потребує високоосвіченого, високоморального, патріотично налаштованого молодого покоління, яке насамперед може виховати педагог, бо саме вчитель формує і закладає у серця і душі дітей усе найкраще, що потім вони пронесуть крізь життя».
Із вітання Голови Верховної Ради Володимира Рибака учасникам і організаторам всеукраїнських науково-патріотичних конференцій.
 
Сам сказав
 
«Освічені українці, як правило, трудяться для всіх, тільки не для України та її народу. Вони повинні поклястися собі не кидати українську справу, вони повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення українських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, — є марнування капіталу українського народу. А за даних обставин кожна втрата є безповоротною».
 
Михайло ДРАГОМАНОВ.
 
Про інноваційні форми та методи патріотичного виховання розповідає    Катерина Чорна, завідувач лабораторії Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук.
Фото надано Фондом імені Ярослава Мудрого.