Чергова всеукраїнська науково-практична конференція «Українське національне виховання: реалії, тенденції, перспективи» відбулася на базі Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Її ініціатор і організатор — Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого. Генеральним інформаційним спонсором патріотичного заходу виступила редакція парламентської газети «Голос України».

 

Учасники дискусії розмірковували над тим, що таке український дух: смуток від невикористаного шансу чи спрага перемоги? Що таке козацький дух: героїчна визвольна боротьба народу чи козаки, котрі здали Січ без бою військам Катерини?

Сьогодні багато в чому від педагогів і влади залежить, чи вчитиметься молодь розбудовувати свою Батьківщину, виводити свої регіони в лідери, чи терпітиме ідіотські напуття на кшталт: добре вивчайте іноземні мови та виїздіть за кордон.

До слова, багатьом відома пісня «Розпрягайте, хлопці, коней, та й лягайте спочивать». Але аж ніяк не всі знають її закінчення: «Запрягайте, хлопці, коней — досить, хлопці, спочивать! Та й поїдем в чисте поле честі й слави здобувать». Юних необхідно вчити перемагати, трудитися на себе й на благо Вітчизни.

А заборонені слова — не вживати...

На думку президента Фонду імені Ярослава Мудрого, кандидата педагогічних наук Валентини Стрілько, вчителі загнані в такі рамки, коли їм соромно казати: ми займаємося патріотичним вихованням.

— Давайте проаналізуємо підручники для початкових класів, — пропонує Валентина Василівна. — Ніде не закріплюються поняття українського національного патріотизму, українського національно-патріотичного виховання, не ставиться за мету виховання любові й поваги до української мови й культури. Йдеться про загальнокультурне виховання. Підручник «Я і Україна», здається, побудовано так, щоб викликати ненависть до всього українського: у статті про світові відкриття, приміром, ніде не зафіксовано відкриття наших співвітчизників.

У підручниках з української мови — їх усього чотири — на 743 сторінках президент фонду налічила лише 27 пропозицій, де згадуються слова, пов’язані з Україною. Лише двічі вживаються слова «українська мова». У підручниках з рідної мови немає вправ про її красу, її історію, мелодійність, про пісні й народну творчість. У «Читанках» немає жодного матеріалу з історії країни. На прикладі яких героїв виховуються діти?

У програмі «Захист Вітчизни», рекомендованій профільним міністерством, слів «захист України» немає, відсутні державні атрибути. Немає матеріалів з історії українського війська. Жодного слова про козаків! То яку ж Вітчизну захищати пропонується?

Немає на кого рівнятися

— У нас немає історичних творів, героїв, на яких ми могли б виховувати молодь, — стверджує завідувачка лабораторії обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Жанна Крижанівська. — У навчальних планах не знайшли місця для інтегрованого курсу з українознавства, який не дублював би інші дисципліни, а розкривав цілісний, справжній духовно-культурний і суспільно-матеріальний світ нашого народу з найдавніших часів до сьогодення.

Перевірено: користь є

Учасники форуму поділилися практичними напрацюваннями з розглянутих питань. Цікавою була доповідь директора Чкаловської ЗОШ І—ІІІ ступенів Нікопольського району Інни Давидчук. З 2003 року школа має статус експериментального навчального закладу, де українознавство викладають з першого по одинадцятий клас.

— Ми відроджуємо національні традиції та звичаї, — каже Інна Володимирівна. — Діє батьківська громадська організація, відкриваємо класи-родини зі своєю символікою, створюємо умови для розвитку духовно багатої та фізично здорової особистості.

Вчителі-предметники доповнюють зміст своїх уроків українознавчими запитаннями й розробляють відповідні методичні рекомендації. За час експерименту в ЗОШ створено музеї, де зібрано роботи народних умільців села й району.

...Учасники конференції звернулися до Верховної Ради України з пропозицією прийняти закони про державну українську мову й про українське національно-патріотичне виховання, а також держпрограму українського національно-патріотичного виховання дітей і учнівської молоді з відповідним державним фінансуванням.

 

Дніпропетровськ.

Фото автора.

До речі

Уперше у світі знімок кисті руки людини і скелета пацюка за допомогою Х-випромінювання зробив українець Пулюй. У нього був лаборант на прізвище Рентген. Української держави не було — ніхто й не захищав винахід ученого. І сьогодні всі знають про рентгенівське випромінювання, рентгенівські знімки. А хто знає про великого українця Пулюя?

В. о. директора департаменту освіти і науки ОДА Антон Демура з учасниками конференції.