Останнім часом істотно активізувалася робота Профспілки працівників освіти і науки України. Це переконливо довів її лідер Георгій Труханов, виступивши нещодавно на шостому пленумі Центрального комітету профспілок.

Спільними зусиллями спілчан та профільного міністерства чимало освітянських проблем розв’язано, зазначив він, навівши численні приклади успішної співпраці. Але ще рано говорити, що всі законні права педагогів захищені. Скажімо, після протестних акцій вдалося домогтися прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 373 про встановлення з 1 вересня 2011 року надбавки за престижність педагогічної праці у розмірі 20 відсотків посадового окладу, що забезпечить соціальну справедливість, сприятиме підвищенню престижу та оцінки праці педагогів. Але її досі не отримують працівники дитячо-юнацьких спортивних шкіл, науково-педагогічні, наукові працівники.

Інша проблема — не допустити збільшення показника кількості студентів на одного викладача, як це передбачено Національним планом дій на 2013 рік. Під час його ухвалення не врахували думку профспілки. Вона не поділяє висновки Комітету з економічних реформ, що індикаторами успіху реформ у вищій освіті є збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18 осіб. Адже очевидно, що досягти якісніших результатів у процесі підготовки кваліфікованих фахівців можна саме через зниження рівня інтенсифікації праці викладача, зменшення його навантаження. Беручи до уваги, що, за даними статистики, чисельність науково-педагогічних працівників на початок поточного навчального року становила близько 119,4 тисячі осіб, запровадження такого «індикатора успіху» призведе до скорочення майже 48 тисяч фахівців та до істотного погіршення умов роботи тих, хто залишиться.

Попри балачки на всіх рівнях про потребу розширення автономії вищих навчальних закладів, досі не реалізовано вимоги статті 32 закону про вищу освіту стосовно самостійного затвердження структури та штатного розпису навчального закладу. Профспілка вимагає також змін Бюджетного кодексу в частині надання ВНЗ реального права відкривати поточні та депозитні рахунки в банках та користуватися банківськими кредитами тощо. У новому законі слід передбачити діючу частку прийому студентів на перший курс за державним замовленням в обсязі не менш як 51 відсоток, не допускаючи зменшення показника підготовки фахівців з вищою освітою на кожні десять тисяч населення. Доцільним є ширше залучення коштів роботодавців до підготовки спеціалістів для підприємств та організацій недержавної форми власності.

Профспілка і МОН прагнуть забезпечення соціальної справедливості оплати роботи працівників освіти. Особливої уваги потребує питання рівня оплати праці музичних керівників, інструкторів фізкультури, керівників гуртків, працівників методичних кабінетів, органів управління освіти, бухгалтерів, старших лаборантів, завідувачів лабораторій вищих навчальних закладів, інженерів з охорони праці, інших працівників. Не вдалося ще домогтися забезпечення державних гарантій підвищеної оплати праці за наукові ступені, вчені звання.

«Наші спільні дії мають бути спрямовані на вдосконалення порядку осучаснення пенсій, збільшення коефіцієнту трудового стажу, законодавче врегулювання питання підвищення розміру пенсій педагогічним працівників до 80—90 відсотків заробітку, як це передбачено Національною доктриною розвитку освіти», — зазначає керівник профспілки.

На його думку, слід посилити контроль за проходженням працівниками закладів освіти безоплатних обов’язкових щорічних медичних оглядів. ЦК профспілки розраховує на підтримку міністерства щодо розробки та затвердження типового положення про санаторій-профілакторій ВНЗ, спрощення процедури отримання медичної довідки, необхідної для оздоровлення студентів у них.

Потрібно домогтися реалізації державних гарантій педагогічним працівникам сільської місцевості та селищ міського типу на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням незалежно від отриманого ними заробітку відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України, запровадження ефективного механізму забезпечення педагогів квартирами тощо.

Спілчани переконані, що нереально виконати указ Президента «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», а також схваленої урядом Концепції з удосконалення оплати праці бюджетників, якщо не буде встановлено базового посадового окладу Єдиної тарифної сітки (ЄТС) на рівні, що перевищує мінімальну заробітну плату, та наближення розмірів посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних працівників до визначених ст. 57 закону про освіту.

Дослівно

«Поділяємо висновки міжнародних організацій, що вища освіта у цивілізованому світі не може бути лише засобом задоволення потреб ринку праці у фахівцях, переважною мірою вона є духовною потребою суспільства та капіталом для подальшого економічного розвитку країни, тому розраховуємо в цьому контексті на підтримку міністерства».

Георгій ТРУХАНОВ.

Факт

Втрата вчителем заробітку через недотримання вимог законодавства щодо розміру базового посадового окладу ЄТС лише на ставці заробітної плати сягала в січні 2013-го близько 600 гривень, а враховуючи обов’язкові та можливі виплати — понад 1300 гривень на місяць. Науково-педагогічний працівник втрачає відповідно 1000 — 1800 гривень.