В Одесі відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя на тему «Місце та роль Верховного Суду України в системі судів загальної юрисдикції».

В обговоренні разом з народними депутатами взяли участь працівники Верховного Суду України, адміністрації Президента України, керівництво вищих спеціалізованих судів, голови апеляційних судів і судів першої інстанції, вищої кваліфікаційної комісії суддів, вищої ради юстиції, адвокати, вчені-юристи.

Голова Комітету з питань верховенства права та правосуддя Сергій Ківалов зазначив, що за останні роки в судовій системі відбулося досить багато змін. 2010 року було прийнято «суддівську Біблію» — Закон «Про судоустрій і статус суддів». Були створені нові суди. Змінився підхід до розподілу справ і багато чого іншого. «Це — частина судової реформи. Доволі велика частина, та ще не все. Практика розкрила деякі наші прорахунки і помилки. Не помиляється той, хто нічого не робить, а ідеальних законів не існує. І ми доопрацюємо ті положення, які необхідно. Сьогоднішні наші комітетські слухання присвячені компетенції Верховного Суду». Свою думку щодо ролі та місця Верховного Суду висловили ті, хто приїхав на слухання в Одесу, — заступник Голови Верховної Ради Роман Кошулинський, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя Олег Махницький, секретар цього ж комітету Павло Петренко.

Свою думку про місце і роль Верховного Суду в системі судів загальної юрисдикції висловили Голова Верховного Суду Петро Пилипчук, заступники Голови ВСУ та судді цього суду Ярослав Романюк, Віктор Кривенко, Богдан Пошва й Іван Шицький.

Голова Вищого господарського суду Віктор Татьков відзначив важливість розглянутого питання. Зокрема, за його словами, рішення Верховного Суду мають бути орієнтиром для всіх судів держави. Голова Вищого адміністративного суду України Ігор Темкіжев зазначив, що потрібно розширити повноваження пленуму ВСУ й передбачити право на дачу роз’яснень, які повинні мати рекомендаційний характер. Цікавими були думки вчених: Олександра Копиленка — директора Інституту законодавства ВРУ, і професора Валентина Долежана.

Компетентні думки

Руслан КОШУЛИНСЬКИЙ, заступник Голови Верховної Ради України:

— Я пропоную подивитися на Верховний Суд України як на стрижень, основу, яка нанизує на себе все інше. Який він є сьогодні, які його функціональні обов’язки, можливості. Це потрібно для того, щоб можна було дати чітко відповідь сьогодні: як розвиватися далі. На жаль, сьогодні, після так званої судової реформи, ми прийшли до моменту різних трактувань чи відсутності застосування єдиної правової практики. Що цим породжується? Те, що сьогодні народні обранці не знають і не можуть пояснити нашому роботодавцеві — громадянам України, чому Вищий спеціалізований суд змінює рішення у справі колишнього народного депутата Лозінського. Чому перекваліфікували його з убивства на хуліганство? Тобто ось це різне трактування й підхід спеціалізованих судів породжує зміну балансу гілок влади. Це вже торкається як судової гілки влади, так і законодавчої, і виконавчої.

Сергій КІВАЛОВ, голова Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя:

— Верховному Суду потрібно повернути право видавати рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства. Ця місія зараз повною мірою покладена на вищі спеціалізовані суди в рамках відповідних судових юрисдикцій. Це пояснюється тим, що вони, розглядаючи справи в касаційному порядку, накопичують достатньо матеріалів для аналізу судової практики. Водночас до цієї діяльності в рамках його юрисдикції можна залучити й Верховний Суд України — з питань, які були предметом дослідження під час розгляду справ відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У цих рамках він міг би приймати рекомендаційні роз’яснення для суддів і в такий спосіб сприяти єдності судової практики. Можливо, варто подумати над офіційним визнанням прецедентного характеру рішень Верховного Суду з питань його юрисдикції. Якщо Україна підписала міжнародні угоди, які зобов’язують нас, у тому числі виконувати й рішення Європейського суду із прав людини, то, напевно, потрібно розглядати саме ці проблемні питання.

Марина СТАВНІЙЧУК, керівник головного управління з питань конституційно-правової модернізації адміністрації Президента України, секретар Конституційної Асамблеї:

— Необхідність невідкладного внесення змін до Конституції України у сфері правосуддя, з одного боку, обумовлена потребою зміцнення конституційних гарантій незалежного, справедливого й ефективного суду в Україні, з іншого — зобов’язаннями України, що випливають із її членства в Раді Європи. У Конституційній Асамблеї сьогодні сформульовано підхід, за якого саме на конституційному рівні мають бути визначені основні повноваження ВСУ. 

Петро ПИЛИПЧУК, Голова Верховного Суду України:

— У нас є пропозиції  з внесення змін до чинного законодавства щодо роботи Верховного Суду України. Необхідно звернути увагу на вдосконалення повноважень Верховного Суду України й пленуму ВСУ з метою забезпечення єдності судової практики в системі судів загальної юрисдикції, розширення участі Верховного Суду в законотворчій діяльності.

 

Одеса.