Дискусія про патріотичне виховання, ініційована і організована Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого, нещодавно відбулася у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка (ДДПУ). Сюди на науково-практичну конференцію «Українське національне виховання: реалії, тенденції, перспективи» приїхали викладачі та науковці з 18 навчальних закладів країни. Головним інформаційним спонсором всеукраїнської акції виступила редакція газети «Голос України».
У Дрогобичі тон полеміки задали ректор ДДПУ професор Надія Скотна (на знімку в центрі), президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько, академік Академії наук вищої школи професор Дрогобицького державного університету Омелян Вишневський, завідувач кафедри професор ВДНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» Валерій Сипченко (на знімку).
Омелян Вишневський, скажімо, вважає, що ключовим питанням виховання є розуміння соціального замовлення. Вирішальне значення має свобода. Коли кажемо, що держава, партії чи уряд мають шанс чи потребу когось виховувати, ми тим самим позбавляємо людину свободи. Відомий педагог Володимир Янів казав, що для українців суттєвішим є пізнавати світ, ніж його здобувати. Цю хибу в своєму характері мусимо перебороти — ми повинні вчитися долати світ. У перерві ми поцікавилися, що Омелян Вишневський думає про нинішню систему національного виховання.
«Це система, яка реанімує якості тоталітаризму. Наша влада робить все, щоб нав’язати стару ментальність, радянський спосіб виховання».
На конференції педагоги і науковці поділилися досвідом, а також під критичним кутом проаналізували систему національно-патріотичного виховання.
Якого висновку дійшли учасники конференції? Що такі документи спрямовані на виховання космополітів, а не патріотів. Якщо громада, науковці не скажуть своє вагоме слово, не вимагатимуть перемін, чиновники не зроблять жодних кроків. Сьогодні стало ледь не модою зневолювати українське «я».
Основним питанням дискусії на батьківщині Івана Франка, як і на конференції на Київщині, було — як виховати патріота? Науковці радять читати великих педагогів. Головне, усвідомити, що ситуація на пострадянському просторі така, що потрібно відмовитися від радянських ідеологів та символіки, і виховувати патріотів на героїчних прикладах тих, хто боровся за незалежність України.
Але, як зазначила президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько, сучасні педагоги бояться розробляти теми національно-патріотичного виховання. Нещодавно проаналізували теми докторських робіт часів незалежності про національне виховання. З’ясувалося, що нема жодної докторської дисертації з цієї актуальної проблеми. Вочевидь — вона нині не в форматі. У форматі влади — космополітичне виховання, стверджують учасники конференції.
Львівська область.
Фото надано фондом імені Ярослава Мудрого.
ДОСЛІВНО
«Дуже красномовний у цьому плані проект «Концепції громадянської освіти та виховання в Україні», який оприлюднило Міністерство освіти і науки, — зазначила Валентина Стрілько. — Цей документ, як і попередня «Концепція загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013 — 2017 роки», спрямований на виховання космополітів, бо ставить за мету «виховання громадянина, який цінує і готовий обстоювати ідеали свободи, демократичних цінностей і права людини» та має «відчуття належності до світової спільноти». Поняття українського національного виховання у концепції нема, патріотизм нівелюється поняттями «громадянське виховання», «громадянська культура», «громадянське суспільство». Про українську мову як основний фундамент формування української нації та українських патріотів у двох останніх документах навіть не згадують».
АВТОРИТЕТНА ДУМКА
«...У суспільстві засвоєння патріотичних цінностей і норм життя — це передусім об’єктивний, керований процес. Патріотизм не закладений в генах, він явище соціальне... і тому не успадковується, а формується... Саме тому на державному рівні потрібно запроваджувати цілеспрямовані, комплексні, послідовні ... програми патріотичного виховання громадян України. Це потребує корегування змісту освіти, активізації масової патріотичної роботи... державними структурами, громадськими рухами і організаціями; стимулювання діяльності засобів масової інформації, наукових та інших установ та організацій, творчих спілок тощо».
Лілія ГРИНЕВИЧ, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки.
Від редакції. Наступна всеукраїнська науково-практична конференція «Українське національне виховання: реалії, тенденції, перспективи» відбудеться 23 квітня ц. р. у Дніпропетровську (обласний інститут післядипломної педагогічної освіти).
