Звернули увагу, на що перетворився Київ за зиму, особливо, коли розтанув сніг? Під вікнами багатоквартирних будинків — недопалки по щиколотку, пластикова упаковка, обгризені бродячими псами кістки.
Деякі «хазяї» міста, лінуючись винести пакет з відходами в контейнер, викидають його у... вікно. Про смітники біля МАФів, на стихійних базарах годі й казати, а зелені зони за зиму перетворилися на звалища. І щорік картина стає дедалі гнітючішою. На жаль, до цього причетні кияни, які самі перетворюють столицю на смердючу клоаку.
А що міська влада? Вона вчергове оголосила традиційний двомісячник з благоустрою, запросила киян на суботники. Що, загалом, не зайве. Йдеться про впорядкування територій — прибудинкових, тих, що прилягають до підприємств, установ і організацій, парків і скверів, прибережних смуг водойм. Суботник 20 квітня навіть буде присвячений... Дню довкілля.
За словами директора Департаменту міського благоустрою і збереження природного середовища КМДА Сергія Садового, райони й комунальні служби мають ліквідувати 164 стихійних смітники, облаштувати 139 нових контейнерних майданчиків, очистити від піску 1,5 тис. км доріг, упорядкувати 106 га прибережних смуг водойм і 257 га газонів.
Вражає, чи не так? Особливо кількість стихійних смітників і десятки гектарів запаскуджених і затоптаних газонів, прибережних смуг водойм: чи не ми, городяни, доклали до цього руку? А тепер про те, як кияни відреагували на заклик КМДА допомогти місту оговтатися від зими, прибрати викинуте із власних же вікон сміття, посадити квіти у дворі, «пройтися» сусіднім сквером з граблями?
Процитую лише один із відгуків, що з’явилися в соціальній мережі, на це звернення, але типовий: «Нехай іде ця влада на..... За свій 80-квартирний будинок платимо щомісяця близько 9000 грн. на «утримання прибудинкової території». Невже за такі гроші не можна навести порядок? І так кожен киянин! А чому б опозиції замість непотрібних мітингів не організувати прихильників — і не зробити кілька корисних справ: узимку прибрати сніг, а тепер — двори від сміття? Оце була б акція — і користь для жителів будь-якого міста, і видно було б реальну кількість прихильників тієї або іншої політсили».
Та що ж з нами коїться таке, що не піддається здоровому глузду? Під час снігопаду нехай не всі, але більшість сиділа вдома, очікуючи, поки Кабмін, КМДА, Президент та інші начальники прокопають доріжки від під’їзду до зупинки. Тепер ось насвинячили, і знову чекаємо, поки все ті самі начальники приберуть. Або політиків, які б нас на цю справу надихнули. А в результаті наші діти та онуки копошаться в купах сміття — хіба встежиш за ними, цікавими? Та й ніяк не хочемо зрозуміти, що до кожного з нас двірника не приставиш, а прибудинкові території — це середовище нашого мешкання, адже начальники вже давно живуть у зовсім інших умовах. Чекатимемо, поки вони про нас потурбуються?
Але я не намагаюся тут удавати, начебто використання коштів на прибирання прибудинкових територій здійснюється правильно, а проблеми сміття не існує. Вона в Києві з року в рік зростає, і суботниками її не розв’язати. Ситуація, що створилася, потребує ужиття вже радикальних заходів, насамперед у галузі збирання, утилізації та переробки побутових та інших відходів, кількість яких збільшується. Тим часом міська влада навіть мови про це не веде, відбуваючись дрібними вливаннями — то десяток контейнерів додасть, хоча їх бракує тисяч як і урн для сміття, то намагається експеримент провести, закликаючи сортувати відходи, які тут-таки звалюють в одну купу.
І насамкінець. Ще не забуті часи, коли Київ був одним і найчистіших міст величезної країни. Тоді ми підсміювалися над численними «ініціативами й починаннями», на кшталт боротьби за будинок, двір, вулицю зразкового порядку. Сміх сміхом, і нехай не завжди й не скрізь, але все-таки спрацьовувало це виховання у городян почуття любові до міста, відповідальності за нього. Тепер інші часи, то придумаймо інші гасла, назвемо інакше, але чи не досить уже сидіти в купі сміття, вдаючи, що це — райські кущі?
vpysanska@golos.com.ua
