У «Голосі України» за 13 лютого ц. р. опубліковано інтерв’ю Івана Ілляша «Школярі працюють у дві зміни». Його співрозмовник Ярослав Береговий правильно зазначив, що діти світу білого не бачать, сидячи за партами й столами щодня до пізнього вечора. Знаю про страждання малят не з чуток — онучка вчиться-мучиться в школі.
Що за мудреці придумали такі «науково обгрунтовані» знущальні програми? Що за розумники затвердили їх, сховавшись за безвідповідальне «Рекомендовано міністерством»?
А чому лікарі, самі педагоги не б’ють на сполох, вимагаючи переглянути програми й навантаження? Адже у наших крихіток нахабно відбирають дитинство. І, що найтрагічніше — позбавляють здоров’я! Заради чого? Жах — діти вже читають носами! А що буде з їхнім зором до кінця навчання?
Сил немає дивитися на муки онуки. Вона вже з іграшками не грається, не малює, що так любила робити до 1 класу. Ні лиж, ні велосипеда, ні прогулянок...
Чого хочуть домогтися чиновники профільного й Міністерства ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я? Щоб школу закінчували інваліди?
Шостка
Сумської області.
