Формальним приводом для того, щоб ректор Хмельницького університету управління та права Олег Омельчук зібрав прес-конференцію, став документ профільного міністерства, який засвідчував, що наступного навчального року кількість першокурсників за спеціальністю «правознавство» буде зменшено майже втричі.
Були б охочі
Майбутнє навчального закладу тривожить не тільки абітурієнтів, а й викладачів. Утім, для престижу ВНЗ інформація про скорочення теж не на користь. Він завжди мав чималу популярність на теренах краю. Значною мірою цьому сприяло те, що в комунальному закладі із 130 першокурсників юридичного факультету півсотні могли отримувати стипендії. Бюджетне навчання було гарантоване майже для половини із сотні студентів, що претендували на кваліфікацію спеціалістів. Університет виконував своєрідне замовлення, готуючи фахівців для місцевих органів влади.
Три роки поспіль, відповідно до попередньої акредитації, обсяг щорічного ліцензованого прийому становив 930 осіб, приблизно порівно на денну та заочну форму навчання. А є можливості навчати на юридичному факультеті вдвічі більше. Але чи варто це робити? Охочих стати юристами тепер значно менше, ніж кілька років тому.
Бакалавру простіше стати продавцем
В УУПі таку ситуацію не вважають критичною. Але число дипломованих юристів значно перевищує попит на них. Криза перевиробництва дипломованих бакалаврів та магістрів дедалі гучніше заявляє про себе. Але за інерцією заклади продовжують розкручувати навчальний маховик. Та чому, зрештою, це не робити, якщо на такі послуги, навіть і платні, ще є попит?
Чи відповідають ці дані реаліям? Варто поспілкуватись з нинішніми студентами, щоб зробити зовсім інші висновки. Мало хто з них сподівається на те, що вдасться знайти роботу за спеціальністю. Чимало молодих людей навіть не приховують, що здобувають вищу освіту переважно заради диплома. Одна із третьокурсниць розповіла, як під час канікул вдалося влаштуватися... касиром у супермаркеті.
Ринок праці перенасичено юристами
Утім, ВНЗ не поспішають скорочувати набір за цими спеціальностями. Хто ж рубатиме фінансовий сук, на якому тримається викладацький колектив? Очевидно, цю неприємну місію і взяла на себе акредитаційна комісія, скорочуючи ліцензійні норми. За її рішенням наступного року квота першокурсників у Хмельницькому університеті управління та права за спеціальністю «правознавство» за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра зменшиться на денній формі навчання зі 130 до 50 осіб, а на заочній — зі 100 до 30. Однак ректор запевняє, що робитиме все, аби цього не сталось.
— Тільки-но отримаємо офіційне рішення, університет звернеться до міністерства із заявою про його скасування.
Якщо тенденція зберігатиметься, ректорам університетів таки доведеться зменшити свої апетити. Хоч як боляче це вдарить по їхніх амбіціях. Бо суспільство не може складатись з дипломованих, але безробітних магістрів. Можливо, ВНЗ не варто пнутися, щоб рости кількісно. Для того, щоб зберегти рейтинги, у них є надійніший показник — якість освіти.
Хмельницький.
Цифри
Статистика: у центрах зайнятості області не зареєстрований як безробітний жодний випускник цього закладу. А серед випускників-бюджетників обсяг працевлаштування сягає 90 відсотків.
Факт
За даними обласного управління статистики, п’ять років тому в області було 12,5 тисячі випускників шкіл. Минулого навчального року — 9,1 тисячі.
А як у них?
Лише половина знаходять місце під сонцем
У США з 2006-го по 2011 рік лише половина випускників ВНЗ змогли знайти повноцінну роботу. Під час дослідження, проведеного у Ратгерському університеті, було опитано 444 дипломники, з них 51% заявили, що змогли знайти роботу на повний робочий день, ще 20% залишилися в аспірантурі. Водночас 12% опитаних зізналися, що працюють менш як вісім годин на день, а 11% не змогли працевлаштуватися. «Випускники не впевнені в майбутньому. Лише кожен п’ятий вірить, що його покоління буде успішніше, ніж попереднє. Більше половини респондентів упевнені, що їм уготовано похмуріше майбутнє, ніж старшим випускникам», — стверджують автори дослідження. Середня стартова зарплата опитаних — 28 тисяч доларів, що на три тисячі менше, ніж у докризових випускників.
