Географія тринадцятирічного Віталіка (імена змінено. — Ред.) не дуже цікавила, і він розважався, як міг — голосно балакав, крутився, одне слово, всіляко заважав. Викладача Олександра Володимировича від такого нахабства просто «заклинило» — він викликав бешкетника до свого столу, і зопалу так його штовхнув, що той відлетів у бік, і впав на підлогу. Звівшись на ноги, обурений підліток кинув на адресу педагога нецензурну лайку, а той у відповідь ударив його тильною стороною долоні по обличчю. У хлопця пішла кров з носа, заливаючи парту й одяг.

Шестикласників обурило не так шарпання хлопця (на їхню думку, той своєю поведінкою «сам напросився»), як відверта жорстокість та бездушність наставника. Побитого учня він не відпустив додому чи принаймні до медпункту. «Жалість» звелася лише до того, що Олександр Володимирович дозволив однокласникам принести відро води, а Віталіку — у цьому відрі вмитися...

Наступного дня до школи прийшла мати побитого. Вона вимагала вибачень, але викладач каятися не схотів. Тож почалися тривалі «розбірки», які завершилися у Генічеському райсуді, який визнав викладача географії винним, але не в завданні легких тілесних ушкоджень, як того домагалася прокуратура, а лише в умисному завданні удару, що спричинив фізичний біль. Тому й покарання адекватне — 510 гривень штрафу.

Думки мешканців Стрілкового розділилися. Одні вважають, що педагога несправедливо засудили, бо «шпана малолітня так розперезалася, що з нею якнайсуворіше треба». Інші кажуть, що «мало дали». А от працівники освітянського відомства вважають вирок суду таким, що цілком відповідає обставинам скандальної справи. Адже важливо не так запроторити винуватця побиття за грати, як добитися принципового засудження його вчинку, аби інші розуміли — насилля у школі не повинно залишатися без покарання.

— Вже наступного дня після інциденту я виїхав до Стрілкового з комісією. Викликали «на килимок» Олександра Володимировича (до речі, він — батько трьох дітей), який у присутності директора визнав, що факт побиття шестикласника таки був. З’ясувалося, учитель із восьмирічним стажем та вищою педагогічною освітою і раніше запотиличники роздавав. Викладача звільнили за невідповідність займаній посаді — скоєння аморального вчинку. Але він подав до суду позов з вимогою поновити його на посаді. Районний суд йому відмовив, а обласний позов задовольнив. Відділ освіти виконав його ухвалу і тут же оскаржив її в касаційному порядку. Гадаємо, коли вердикт суду в кримінальній справі вступить у законну силу, до питання про звільнення ми повернемося, — наголошує начальник відділу освіти Генічеського району Анатолій Семенов.

Батьки учнів Стрілковської ЗОШ не вірять, що засуджений за побиття учня зважиться повернутися в педагогіку. Хоча це можливо — суд його від посади не відстороняв. Тому дорослі радять синам та дочкам про всяк випадок Олександра Володимировича не дратувати: одну дитину побив, а іншу й покалічити може.

Вл. інф.

А тим часом

Зупинити насилля над дітьми — справа нашої професійної гідності. З листом під такою назвою звернулися до освітян заступник міністра освіти і науки Б. Жебровський та голова правління громадського об’єднання «Асоціація працівників дошкільної освіти» Н. Омельяненко. Вони, зокрема, зазначили, що в ЗМІ з’являється інформація про негуманне ставлення до дітей, приниження їхньої гідності, що є неприпустимим.

Педагогічні працівники зобов’язані дотримуватися норм загальнолюдської моралі, поважати гідність дитини та її батьків; забезпечувати емоційний комфорт, захист дитини від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять її здоров’ю, а також від фізичного та психологічного насильства.

Керівникам дошкільних навчальних закладів необхідно внести до правил внутрішнього розпорядку вимоги щодо дотримання професійної етики, вважають автори звернення. Вони радять органам управління освітою посилити персональну відповідальність керівників ДНЗ і негайно вирішувати питання щодо звільнення осіб, які демонструють фізичне або психологічне насильство.

Авторитетна думка

В інтерв’ю Forum’у Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко відзначив, що одна із найгостріших проблем у школах, дитсадках, інтернатах — насильство стосовно дітей чи з боку самих підлітків, чи з боку вчителів, керівників, а також технічного персоналу. З кожним днем кількість скарг зростає.

Держава гарантує дітям захист від фізичного, психологічного насильства, образ і зловживань, недбалого, грубого поводження, будь-яких форм експлуатації з боку батьків, опікунів, учителів, інших осіб. За життя й здоров’я дитини в школі (дитячому садку) відповідальність несе керівник установи.

— Згідно з даними дослідження, проведеного в 2012 році, кожна десята дитина скаржиться на жорстокість із боку батьків, кожна дванадцята -страждає від образ однокласників, двадцята — учителів. Зазначу, діти визначають, що найконфліктніше оточення — шкільне, а потім — сімейне, каже Юрій Павленко. — Потрібно, щоб школа й родина перестали перекладати одне на одного відповідальність...