Чоловіки теж плачуть
На Полтавщині за останній рік на 5% поменшало звернень до правоохоронців і відповідних служб з приводу насильства в родинах. Про це на засіданні «круглого столу» з нагоди міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства» повідомила начальник відділу у справах сім’ї та молоді ОДА Наталія Шкоденко. Водночас, за її словами, збільшилася кількість скаржників-чоловіків...
Цьогоріч зафіксовано 164 заяви представників сильної статі, котрі вважали себе потерпілими у сімейних війнах. Порівняно із загальною кількістю таких звернень — 2254 (серед яких тільки 5 «дитячих») — це наче й небагато. Та коли врахувати, що зовсім недавно чоловіки взагалі соромилися говорити про фізичну та моральну наругу над ними, то згадане число, погодьтеся, не дає підстав для безхмарного оптимізму.
Як, зрештою, і цифра щодо зменшення передовсім жіночих скарг. Без сумніву, спільні профілактичні зусилля профільних державних структур, правоохоронців і громадськості допомагають викорінювати сімейну тиранію. Але ще багато жінок просто ховають свої синці та сльози від сторонніх очей, не наважуючись повідомити про їхню справжню причину міліції чи соціальним працівникам. Не сприяє відкритості й сьогоднішня фінансова скрута, за якої, скажімо, накладений на чоловіка-забіяку штраф б’є по бюджету всієї родини. Але мовчанка і воляче терпіння лише провокують нове насильство, нерідко небезпечне для здоров’я і навіть життя! Тож мовчати і бути байдужим до своєї чи чужої біди не можна. Водночас протидіяти злу треба тільки разом.
Творчий протест італійського коваля
Із майстром художнього ковальства з Італії Даміано Стефано де Ла Ройя (на знімку) автор цих рядків познайомився влітку в столиці українського гончарства — селищі Опішні на Полтавщині. Він брав участь у конкурсній програмі традиційного ковальського фестивалю «Вакула-фест», який влаштовують тут у рамках тижнів національного гончарного здвиження.
Коли спостерігав за роботою 36-річного коваля з Мілана, здавалося, що переглядаю фільм котрогось із італійських режисерів-класиків неореалізму. Настільки знайомими були бурхливі емоції майстра при спілкуванні зі своєю помічницею... Однак за тією зовнішньою емоційністю, навіть «вибуховістю», ховалося справді тепле і щире серце.
Такі ж щирі, яскраві емоції викликала і створена ним в Опішні та представлена на конкурс скульптура у вигляді «розібраного» жіночого тіла. Назвав він її «Життя зсередини», заклавши у власне дітище глибокий зміст.
«Це мій особистий протест проти насильства над жінками, — пояснив Даміано Стефано де Ла Ройя у розмові з власкором «Голосу України». — Адже ще так багато представниць прекрасної статі страждають від домашньої тиранії. Причому не лише в країнах Африки, як вважають багато європейців. Нам не треба уподібнюватися страусам і ховати голови у пісок, закриваючи очі на цю проблему. Пам’ятаймо, що жінка — це найпрекрасніше створіння на Землі. Й найцінніше, бо дає життя і, власне, його уособлює».
До речі, журі визнало згадану роботу італійця однією з кращих на фестивалі.
Полтавська область.
Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.
