Сніг — це не лише звичне явище природи, а й сакральний, мінливий витвір. Сніг на скронях... Старість приходить раптово, як сніг. Перший сніг, як перша любов... «Ми ліпимо своїх кумирів зі снігу та плачемо, коли вони тануть». А у нас, в Україні, кажуть: сніг на полі — хліб у коморі; буде сніг, буде й білий хліб; те, що сніг ховає, сонце відкриває.
Між іншим, це найскладніший тип опадів. Сніг — син сонця... У планетарному масштабі він нагадує величезне дзеркало-відбивач енергії Сонця. Змінюється дзеркало — змінюється життя. У Сибіру сніг іноді схожий на алмазний пил, а в Антарктиді його називають «кавуновим», завдяки водоростям сніг не лише червоного кольору, а й солодкий на смак.
Чому сніг рипить? Рипіння — шум від розчавлених дрібних кристаликів снігу. Окремо кожен з них видає звук, недоступний людському вуху. А «хор голосів» співає про таємниці природи...
Сніг буває трагічним, аварійним, підступним, особливо коли змішується з пилом. Тоді він проламує покрівлі будівель і споруд.
У всі часи сніг надихав багатьох вчених, філософів, художників, поетів. В одному з найхолодніших місць Китаю в місті Харбін (північний схід країни) щороку, починаючи з 1963-го, проводять Фестиваль скульптур з льоду та снігу (на знімку). От і цього року тисячі майстрів з усього світу побудували ціле місто з крижаних скульптур, які в нічний час підсвічують світлодіодними лампами і лазерами, створюючи яскраві архітектурні образи.
У Японії з води нині примудряються робити навіть пальне для автомобілів. Поки що це дорого. Все одно що сир добувати з вареників. І тим не менше, якщо технології удосконалюватимуть, то сніг стане стратегічним ресурсом для опалення. І його будуть купувати-продавати на біржах, як нафту.
Якщо людина на 90% складається з води, то скільки у неї в душі «снігу»? Кажуть: хто живе надією, той танцює без музики, навіть узимку відчуває сонячне проміння. Свого часу я просив багатьох своїх знайомих дати три епітети до слова «сніг».
Сніг — мінливий, магічний, крилатий, променистий, блискучий, білий, таємничий, вічний, різнобарвний, божевільний, душевний, врожайний, поетичний... Сотні, тисячі епітетів-характеристик не снігу, а людей, які виголошують ці слова. Колекція відповідей друзів і знайомих допомогла зробити важливий висновок: «малюючи сніг», люди розповідали про свій душевний стан, про наболіле, зараз — про мир і війну....
Істина — дочка часу.
Запам’ятав слова: перемога — не сніг, сама на голову не падає!..
Михайло АРОШЕНКО, поет, автор серії книг «Енциклопедія капіталів».
Дніпропетровськ.
Фото Photoshot/Укрінформ.
