Перший крок до виборів столичного міського голови та Київради зроблено

Опозиція наполягала ухвалити постанову одразу в першому читанні та в цілому, щоб встигнути провести вибори у визначений термін, звинувачуючи провладні політичні сили у намаганнях затягнути процес. Однак Партія регіонів хоче спочатку дочекатися вердикту Конституційного Суду щодо дати виборів у столиці.

На вимогу опозиції проект постанови про призначення виборів столичного міського голови та Київради на 2 червня, який внесли депутати з фракції «УДАР» — Віталій Кличко, Валерій Карпунцов та Віталій Ковальчук, розглядали за повною, а не скороченою процедурою. Представляючи проект з трибуни, В. Карпунцов наголосив, що ситуація в Києві критична: юридично столичного міського голови немає понад рік, а фактично — вже понад три роки. І оскільки термін повноважень Київради становить п’ять років, який завершується в травні, якщо не відбудуться вибори, з червня Київрада буде нелегітимна. Парламентарій звинуватив провладні політичні сили у намаганні затягнути з виборами у столиці, щоб не відповідати за «досягнення молодої команди Черновецького».

Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія повідомив, що комітет рекомендував підтримати проект постанови за основу та в цілому. Парламентарій зазначив, що комітет давно працював над цим питанням, проводили фахові дискусії за участю громадськості, круглі столи. Водночас, за словами Д. Жванії, питання про вибори київського міського голови та депутатів Київради перейшло з правової площини в політичну. Тож вирішення цього питання — за депутатами.

Під час виступів від фракцій Андрій Іллєнко («Свобода») заявив, що ситуація з виборами у Києві позначається на всій Україні. А те, що сталося в Києві за останні три роки, призвело до «безпрецедентного знищення місцевого самоврядування» — у Києві немає міського голови, знищено районні ради, триває неконтрольований розподіл власності на землю та нерухомість. Депутат наголосив, що Київ віддає до держбюджету понад 8 мільярдів гривень на рік, однак ці кошти не залишаються у столиці.

Лідер КПУ Петро Симоненко зауважив: питання не у самих виборах, а в тім, хто прийде до влади в Києві. Головний комуніст підкреслив, що новий міський голова має дати відповіді на запитання, куди поділися національне надбання, які були гордістю Києва, зокрема, заводи «Арсенал», «Більшовик», «Маяк» та інші, а також чому знищено багато культурних цінностей.

Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко констатував, що кияни, на жаль, нині не можуть пишатися Києвом, спостерігаючи, як знищується його культурне і громадське життя. В. Кличко заявив, що за часи Черновецького Київ втратив 79 мільярдів гривень, і наголосив на важливості повернути в Київ місцеве самоврядування та можливість впливати киян на прийняття рішень.

Руслан Князевич («Батьківщина») звернув увагу на те, що на проведення виборів у Києві потрібно щонайменше 32 мільйони гривень, тож запропонував звернутися до Міністерства фінансів із вимогою негайно виділити необхідну суму. На це Давид Жванія повідомив, що профільний комітет уже направив до Мінфіну подання щодо виділення необхідних коштів на проведення не лише столичних виборів, а й позачергових виборів в інших регіонах. І вже отримано відповідь від міністерства із обіцянкою виділити необхідні кошти.

Юрій Одарченко («Батьківщина») заявив, що провладна політична сила хоче використати «кишеньковий» Конституційний Суд, щоб не проводити вибори в Києві та «зламати демократію у країні».

Однак Партія регіонів пропонувала не квапитися з ухваленням рішення про дату виборів у Києві. Регіонал Віталій Журавський повідомив, що 48 депутатів звернулися до Конституційного Суду з проханням надати тлумачення щодо дати проведення місцевих виборів. Адже нинішня Київрада обиралася ще за старою редакцією Конституції, а нині діє нова редакція Основного Закону. «Без висновків Конституційного Суду далі рухатися неможливо», — заявив Журавський і запропонував прийняти постанову, внесену депутатами від «УДАРу» за основу, а в цілому проголосувати за неї після вердикту КС. В. Журавський також запропонував Голові Верховної Ради Володимиру Рибаку звернутися до Конституційного Суду з проханням розглянути подання депутатів невідкладно.

Під час обговорення депутати також звертали увагу на проблеми з формуванням виборчих комісій, наголошували на потребі відновити діяльність районних рад, а позафракційний депутат Олег Ляшко навіть запропонував провести у столиці референдум — про вибори у два тури, скорочення кількості депутатів у Київраді до 60 осіб тощо. А якщо вибори не буде призначено, закликав утворити страйковий комітет. Петро Порошенко, котрий нині також не входить до жодної фракції, застеріг: якщо проект постанови буде ухвалено не одразу в цілому, а лише за основу, то вибори, швидше за все, взагалі не проводитимуться. В’ячеслав Кириленко («Батьківщина») закликав опозицію не лише об’єднатися на виборах, а й домогтися, щоб вони відбулися у два тури і було об’єднано посади міського голови та голови КМДА.

У заключному слові один із авторів проекту постанови В. Карпунцов наголосив, що жоден суд не може звузити конституційні повноваження Верховної Ради, конституційним обов’язком якої є призначення виборів Київського міського голови та Київради. І закликав проголосувати постанову одразу в першому читанні та в цілому.

За наполяганням опозиції глава парламенту В. Рибак поставив на голосування проект постанови одразу за основу і в цілому. Однак за це проголосували лише 179 депутатів із опозиційних фракцій. Голоси розподілилися так: Партія регіонів — 7, «Батьківщина» — 84, «УДАР» — 37, «Свобода» — 33, КПУ — 0, позафракційні — 18.

Представник Президента у парламенті Юрій Мірошниченко заявив, що Партія регіонів не голосувала за прийняття постанови одразу в цілому, бо це суперечить Регламенту. Опозиція звинуватила Партію регіонів у намаганні зірвати вибори в Києві. На вимогу двох фракцій — «Батьківщини» та «УДАРУ» — головуючий оголосив перерву для консультацій.

Після перерви керівники фракцій домовилися ухвалити проект постанови про проведення виборів у Києві спочатку за основу, скоротивши вдвічі терміни підготовки проекту постанови до розгляду її в цілому — до двох тижнів, щоб наступного сесійного тижня поставити крапку в цьому питанні. Такою була пропозиція лідерів опозиційних фракцій.

Однак лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що регіонали голосуватимуть за проект постанови про вибори в Києві у цілому лише після отримання висновку Конституційного Суду.

Водночас Верховна Рада України ухвалила низку постанов про призначення на неділю, 2 червня, позачергових виборів міських, сільських та селищних голів, зокрема, у Василькові (через що в середу було заблоковано роботу парламенту), Алчевську, Ялті та в інших населених пунктах.

Під час пленарного засідання голова фракції ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що опозиція вже зібрала 174 підписи (за 150 необхідних) за резолюцію недовіри уряду і закликав Голову Верховної Ради внести до порядку денного проект резолюції, для ухвалення якої необхідно 226 голосів, запропонувавши депутатам від КПУ також поставити свої підписи під резолюцією.

Нинішнього пленарного тижня у сесійній залі парламенту вже склалася дивна традиція: коли депутати виступали російською, представники фракції «Свобода» вмикали сирену та перегукували промовців, скандуючи «Українська». Натомість представники фракції КПУ під час виступів депутатів-свободівців не раз вигукували «фашисти». Інколи доходило і до абсурду: скажімо, коли лідер КПУ Петро Симоненко перейшов із російської на українську мову, свободівці не прининяли скандувати «Українською».

На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Володимир Рибак повідомив про створення у парламенті ще чотирьох міжфракційних депутатських об’єднань — «За Чернігівщину», керівником якого обрано позафракційного депутата Олега Ляшка, «Чернігівщина» (голова — Валерій Дубіль), «Черкащина» (керівник — Омелян Парубок), «Карпатська група», співголовами якого обрано депутатів Андрія Тягнибока та Руслана Князевича.

На початку пленарного засідання глава парламенту повідомив, що сьогодні у відрядженні перебувають шестеро народних депутатів, двоє на лікарняному, у відпустці — жодного. Потім В. Рибак зачитав прізвища депутатів, котрі не зареєструвалися станом на 10.45, однак багато з них виявилися присутні в сесійній залі.