Одному з найстарших навчальних закладів Донбасу — 92
1 березня 1921 року засновано перший на Донбасі вищий навчальний заклад, Донецькі вищі педагогічні губернські курси, а нині — Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка. В Україні та світі він відомий як сучасний науково-дослідний центр. Тут функціонує відділення міжнародної Академії наук педагогічної освіти, працюють філії п’яти інститутів Національної академії наук України, два центри Національної академії педагогічних наук, а також сім науково-дослідних центрів і шість науково-дослідних лабораторій.
Як розповідають, на початку 70-х роках минулого сторіччя на урочистостях з нагоди річниці Луганського педінституту хтось із гостей побажав вишу довголіття, міжнародної популярності та отримання права навчати іноземних студентів з усіх континентів. Останнє побажання аудиторія сприйняла як вдалий жарт, нагородивши його автора бурхливими оплесками. Стати другим університетом Дружби народів імені Патріса Лумумби? Однак прийшли нові часи і нові люди, з’явилися нові можливості, прагнення і бажання. Колишній педінститут отримав міжнародну популярність і навчає близько 1250 іноземних студентів з 26 країн. Національний університет ім. Тараса Шевченка входить до Міжнародної і Європейської асоціацій університетів і наразі єдиний у країні двічі успішно складав зовнішнє оцінювання європейською асоціацією університетів.
— Якщо з нами на серйозному рівні працює уряд такої потужної держави як Китай, значить, ми показали себе надійним партнером і підтверджуємо правильність вибору студентів, — резюмує ректор університету Віталій Курило. — Посольства, як правило, дають позитивну оцінку якості навчання в нашому ВНЗ. Нас знають посли, консули, вони відвідують наш університет і на власні очі переконуються в позитивній роботі колективу та високому науковому потенціалі. Крім того, оцінка студентів теж зазвичай висока.
Сьогодні, завдяки міжнародному іміджу, ЛНУ увійшов до європейської програми, яка поширює мобільність студентів і в східні країни Європи. Європейські університети беруть собі в союзники пару-трійку вишів східноєвропейських країн. Найближчим часом плануються студентські обміни з університетами Литви, Польщі, Німеччини.
— Уже активно працюємо з КНР. Щороку за обміном до нас приїжджає до 50 китайських студентів і приблизно стільки ж наших молодих людей їде до Китайської республіки, — зазначає Віталій Курило. — У нас така мета: кожен студент має побувати на стажуванні в країні-носії мови. Китайські студенти за обміном вивчають у нас російську, українську мови, економіку, культуру та мистецтво. На повному курсі навчання в нашому університеті навчається до 300 студентів з Піднебесної. Слід зауважити, що студенти активні в громадському житті ВНЗ. У нас навіть створено китайський хор, який, зокрема, виконує українські народні пісні.
Нещодавно ЛНУ підписав договір про обмін викладачами з університетом Боснії, Герцеговини та Сараєво, а також з низкою університетів Польщі та Німеччини. Такі обміни сприяють появі наукових розробок. Наприклад, над спільними проектами працюють палеонтологи. Кандидат геологічних наук Андрій Братішко отримав грант Американського палеонтологічного товариства. У низці напрямків луганські хіміки співпрацюють з німецькими колегами, є цікаві дослідження у сфері сільського господарства, біології.
— Наукова робота — один з головних аспектів діяльності ВНЗ, — розповідає Віталій Курило. — Скажімо, завдяки міжнародному співробітництву два наші наукові журнали — математичний і педагогічний — увійшли до міжнародної бази даних. Завдяки цьому індекс цитування виводить українських дослідників на світовий ринок. Принагідно зазначу, що педагогічний журнал «Наука і освіта» — перший в Україні журнал, який вийшов на такий високий рівень. Хіба це не показник реальних можливостей наших учених?
Говорячи про перспективи університету, Віталій Курило визначає дві головні мети, тісно пов’язані між собою. По-перше, це спільна робота з європейськими акредитаційними структурами для підтвердження якості освіти в університеті. Другий момент — збільшення кількості іноземних студентів удвічі (сьогодні їх 8% від загальної чисельності спудеїв). Ректор вважає, що іноземець, насамперед, інвестор. Кожен з них (а всього в країні близько 50 тисяч закордонних студентів) залишає в державі за рік мінімум 10 тисяч доларів...
Треба, щоб у цьому напрямку працювали не лише виші, а й держава в особі правоохоронних органів, митниці, прикордонної та податкової служб МЗС.
Луганськ.
Факт
На виставці «Сучасні заклади освіти-2012» ЛНУ здобув кришталеву стелу в тематичному напрямі «Лідер міжнародної діяльності» та дві золоті медалі в номінаціях «Інклюзивна освіта: від рівних прав до рівних можливостей» та «Діяльність вищого навчального закладу з підвищення якості підготовки фахівців».
До речі
У ЛНУ проходять свята, що відображають унікальну самобутність кожного з народів, представлених у виші. Це китайський Новий рік, День незалежності Туркменістану, фестиваль «Кухня народів світу» та інші.
Іноземні студенти полюбили Луганський національний університет.
Фото прес-служби ЛНУ ім. Тараса Шевченка.
