Хмельниччина, а в її складі й місто Кам’янець-Подільський та однойменний (один із найбільших в Україні) район одними з перших виконали вимоги реформи, передбачені законом про екстрену медичну допомогу. Реформа, що зазнала й зазнає чимало критики, таки рушила...

 

— Що змінилося? — запитуємо головного лікаря Кам’янець-Подільської станції екстреної медичної допомоги — відокремленого підрозділу Хмельницького центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Мирослава Коломия. — Чи справді принесе користь людям перебудова такої важливої гілки галузі охорони здоров’я, на що мають витратити чималі кошти?

— Нам доставили ліків на мільйон гривень. Маємо усього вдосталь! Тепер розвозимо їх у наші пункти в південному регіоні області, — каже співрозмовник.

За словами голови Хмельницької облдержадміністрації Василя Ядухи, нинішнього запасу медичних препаратів вистачить навіть на півтора року. Ліки справді вельми важливий компонент медичної допомоги. Восени 2011 року, на-

приклад, через невчасно проведений тендер на «швидкій» довго не бачили димедролу, не було його навіть в аптеках.

— Від реформи нікому з пацієнтів не погіршало, люди ніяких змін не відчули, — вважає пан Коломий. — Хіба що додалося багато клопотів. Адже, крім згаданого закону, постанови Кабміну, є ще й цілий стос наказів, які маємо вивчати та виконувати. Поки що в нас поділ на екстрену та невідкладну допомогу умовний. Виїжджаємо й на ті, й на інші виклики. Чекатимемо, поки при поліклініках створять підрозділи невідкладної медичної допомоги. Наші машини тепер на балансі в області.

Міська влада поставилась до проблем «швидкої» з розумінням і заправляла наші автомобілі, хоч це вже прерогатива обласного бюджету.

Із цього ж джерела мають оплачувати й придбання запчастин. А ще нашу службу треба вивільнити від невластивих їй функцій — щоденне знеболювання онкохворих за місцем проживання, перевезення трупів, виїзд на констатацію смерті людини вдома тощо.

Кам’янцю-Подільському кардинальні зміни далися не дуже болісно. Можливо, тому, що в місті вже давно реформують медичну галузь, розділяючи її на різні ступені надання допомоги населенню. Медицину наблизили до людини: в кожному мікрорайоні вже не перший рік діє амбулаторія сімейного типу, тривають подальші кроки зі створення діагностично-лікувального центру з вузькими спеціалістами. Скорочення тут пройшли вже в попередні роки.

Районна станція «Швидкої допомоги» діяла торік при центральній райлікарні. Через останню проходили звіти та різні бухгалтерські операції, питання кадрів, пального, запчастин вирішували тут, на місці. Тепер необхідно їхати за 100 кілометрів до обласного центру. Та навіть двічі на місяць з південного куща (а це п’ять районів!) слід зібрати й доставити в Хмельницький табелі обліку робочого часу. Очевидно, слід налагодити електронне звітування та бухгалтерію. Нині визначено компанію, яка виграла конкурс на заправку червонохресних автомобілів на її АЗС. Але, на-

приклад, біля селища міського типу Стара Ушиця немає жодної заправки цієї компанії. Те саме — в Орининському напрямку. Потрібно їхати в райцентр, щоб наповнити паливний бак. Туди та назад — і ліміту на пальне вже катма. У селі Жванець інша проблема. Найближча до нього АЗС, на яку видадуть талони, — на території Чернівецької області.

Кам’янець-Подільський.