У вітчизняній системі охорони здоров’я вже давно назріла революційна ситуація: коли пацієнти не можуть лікуватися, а медики не хочуть лікувати по-старому. На разі йде медична реформа. На цьому шляху зустрічаються й оптимісти, яких уособлює МОЗ України, й песимісти — обурені чи громадяни, котрі не розуміють, що відбувається.

«Розпочата нами політика змін була сфокусована на вирішенні двох найгостріших і найважливіших завдань — формуванні нової національної системи первинної медичної допомоги та відродженні ефективної профілактики захворювань», — заявляє міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова. Мовляв, згідно із програмою реформи діяли пілотні проекти у чотирьох областях, велась робота над нормативною базою нової медицини, формувалась мережа ФАПів, амбулаторій, створювалися умови для повноцінної роботи сімейних лікарів, розгорнуто програму «Швидка допомога».

Керівник профільного відомства вважає: головна проблема, з якою доводиться стикатися під час реалізації першого етапу реформування, — це проблема дефіциту в широкому сенсі: дефіциту коштів, дефіциту кадрів і дефіциту довіри.

У свою чергу користувачі медичних послуг на тому етапі великих перетворень, вочевидь, зіткнулися ще й із дефіцитом уваги з боку МОЗ. Уваги інформаційної. Бо впроваджувати свої ноу-хау відомство взялося без пояснень, без громадського обговорення, без будь-якої «рекламної» кампанії серед населення. І нині пожинає плоди такої політики. Народ та й самі медичні працівники не розуміють, що відбувається, навіщо і чим все має завершитися.

Керівник управління первинної медичної допомоги Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України Костянтин Надутий каже:

«Реформу починають, коли система стає некерованою чи слабо керованою. ВООЗ визначила, що однією з найважливіших функцій у цьому процесі є комунікативна. Я наполягаю і прошу налаштуватися на позитивне ставлення до того, що відбувається, щоб завершити реформу».

Ми почули ці меседжі від медичних чиновників та розпочинаємо на сторінках «Голосу України» і на нашому сайті golosukraіne. com дискусію на цю тему. Її мета — зрозуміти, куди нас веде запропонована реформа медичної галузі, що вона дасть пересічному користувачу медичних послуг і скільки це коштуватиме державі та громадянам. Намагатимемося простежити за просуванням реформи, зробити роботу над помилками та виправити їх. Це маємо здійснювати разом, бо запропоновані згори зміни в медичній системі стосуються всіх громадян України, адже кожен із нас рано чи пізно звертається по допомогу до людей у білих халатах. Тому маємо знати, що відбувається в системі охорони здоров’я «заради нашого блага». І пам’ятати — реформа піддається коректуванню.

Це вже довели громадські організації, що опікуються психічно хворими. Вони домоглися, щоб ця категорія пацієнтів не відстоювала кожного разу чергу до сімейного лікаря (як того вимагає реформа), щоб узяти направлення до психіатра, а йшла до профільного спеціаліста напряму.

Ситуацію «Голосу України» коментує Раїса Кравченко, виконавчий директор ВГО «Коаліція захисту прав інвалідів з інтелектуальною недостатністю»:

«Ми непокоїлися через це нововведення. Спочатку з нами ніхто не радився. Якби закон виконувався, як було спочатку задумано, то кожен візит до психіатра для людей із встановленим психіатричним діагнозом автоматично починався б із відвідування сімейного лікаря. А це, враховуючи специфіку таких пацієнтів, дуже обтяжливо. Вважаю, зміни, яких вдалося добитися, — великий результат. Другий позитив: визнання МОЗ, Кабміном необхідності залучати громадськість до того, що відбувається з реформуванням первинної ланки надання медичної допомоги. І це вписано в Національну програму «Здоров’я-2020: український вимір».

«Голос України» для своїх читачів та відвідувачів сайту відкриває спеціальну «поштову скриньку» під назвою «Реформа: перспективи мого здоров’я». Пропонуємо надсилати на адресу редакції та на електронну пошту сайту golos.portal@

gmaіl.com (із позначкою «Перспективи мого здоров’я») свої розповіді та враження від впровадження медичної реформи. Реагуватимемо на кожен цікавий лист чи повідомлення. За необхідності — проводитимемо журналістські розслідування.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.