У місті Буча здійнялася «буча» навколо спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням іноземних мов (на знімку). Посеред навчального року фінансування закладу з обласного передали в міський бюджет відповідними рішеннями Київської обласної та Бучанської міської рад. Цей факт надзвичайно збурив і педколектив, і батьків — їхньою думкою знехтували.

У школі навчаються лінгвістично обдаровані діти регіону. Їх зараховують на конкурсній основі (три-чотири дитини на місце). Англійська, німецька з першого класу, далі — французька, італійська, іспанська, у намірах педагогів навчати польської та китайської. На іноземні мови відводиться до 10 годин (!) на тиждень.

За чутками, поліглотам доведеться потіснитися, адже комерційні новобудови у Бучі (місто-супутник Києва) зростають шаленими темпами, а шкіл катастрофічно не вистачає, тож міська влада вишукує ресурси. Якщо доведеться брати всіх підряд, без відбору, то чи варто тоді говорити про спеціалізацію, висловлює своє занепокоєння адміністрація закладу. Тим паче школа вже заповнена на 100 відсотків — 419 місцевих дітей і 231 з сусідніх міст, селищ та сіл області. Дітей не з Бучі більше не набиратимуть, а немісцевих учнів відраховуватимуть — саме цього побоюються батьки і пишуть звернення в усі інстанції.

На зустрічі з педколективом і батьками міський голова Анатолій Федорук і начальник головного управління освіти і науки облдержадміністрації Наталія Клокар запевнили, що ні для закладу, ні для вчителів, ні для учнів нічого не зміниться. І фінансування ні на копійку не зменшиться. «Адже держава передає і фінансовий ресурс. Тож суто юридична процедура жодним чином не вплине на якість навчання», — наголосив А. Федорук. Все-таки було зазначено, що статус спеціалізованої школи не передбачає лише спеціалізовані класи, поряд мають існувати і звичайні, в яких би також навчалися й діти з особливими потребами. Батьків турбує не так зміна підпорядкування, як те, щоб школа і надалі залишалася лінгвістичною і доступною для всіх здібних дітей області.

Бучанську школу-інтернат засновано як сиротинець 52 роки тому. Не так давно держава проголосила курс на реорганізацію інтернатів у зв’язку з розвитком сімейних форм виховання.

«Згідно із законодавством, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і малозабезпечених у школі-інтернаті, який фінансується з обласного бюджету, має бути 70 відсотків, а тут 5—7 відсотків, що не відповідає Бюджетному кодексу, — підкреслила Наталія Клокар. — До того ж дітей з Київщини тут не так уже й багато».

Ось і директор Михайло Наконечний, заслужений вчитель України, впевнений, що проблему треба розв’язувати комплексно: перш ніж поспіхом передати потужний інтернатний заклад на місцевий бюджет, чи не краще було на його базі створити школу для обдарованих дітей Київщини? Якби навіть з 25 районів прийшло по п’ятеро дітей, то питання «реорганізації» було б знято.

Присутніх на зборах хвилювало, чи залишиться недоторканною прилегла лісова територія інтернату. Міська влада гарантує збереження цілісності майнового комплексу, а також поділилася планами: побудувати стадіон на місці енергозатратної теплиці й Будинок культури. Усе нібито звучить красиво і багатообіцяюче. Чи дотримають чиновники слова — покаже час.

 

Буча 

Київської області.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

До речі

«Нині у нас 15 сиріт, а було колись 500», — повідомив директор Михайло Наконечний, який віддав закладу понад 20 років життя. Рада школи у своїх зверненнях зауважує: «У 2002 році самі виявили ініціативу реформувати заклад у спеціалізовану школу-інтернат із поглибленим вивченням іноземних мов і першими в Україні навчали і дітей з благополучних родин, і сиріт, що мало великий позитивний вплив на останніх та підвищувало навчальні показники закладу. У 2009 році школа отримала нагороду «Флагман освіти України». Нині є опорним закладом «Малої академії наук учнівської молоді». Її матеріально-технічній базі та професіоналізму педагогів можуть позаздрити чимало колективів області.

Авторитетно

Президент України у своєму виступі на Всеукраїнській нараді з питань захисту прав дитини зазначив, що у рамках реформування системи інтернатних закладів доцільно перепрофілювати їх на інтернати для обдарованих дітей, опираючись на досвід розвинених країн.