Від ведучого

Міністр Дмитро Табачник гордо заявляє: помітною новацією стало створення освітніх округів. Нині їх майже 2000, у них навчається понад мільйон учнів.
Як вони там почуваються після закриття шкіл у рідних селах? Який кадровий педагогічний склад, чи задовольняє матеріально-технічна база ЗОШ, зокрема, чи є шкільний автобус, чи достатньо комп’ютерів, де і як набираються здоров’я і проводять дозвілля діти? На ці та багато інших запитань ми відповідатимемо в матеріалах під рубрикою «Шкільні округи: яким їм бути». Запрошуємо до розмови працівників управлінь освіти, керівників закладів, педагогів, батьків, школярів і всіх небайдужих до цієї проблеми.
Діти, котрі справді тягнуться до знань, як подарунок долі сприйняли можливість навчатися у кращих навчальних закладах, де і комп’ютери з виходом в Інтернет, і вчителі, що здатні гарантувати якісні знання — не дивина. Ідеться про 41-й освітній округ із 236 навчальними закладами. Нині їх відвідують понад 33 тисячі хлопців та дівчат, або майже кожен третій школяр. У бесідах з журналістами управлінці, звісно, наголошують на перевагах округів. Але й вони визнають: суто технічних та інших складнощів не бракує.
Думка управлінця
«Це передусім проблема підвезення учнів з віддалених сіл. На жаль, автобуси курсують не всюди, доводиться організовувати навчання у дві зміни... Перед початком нинішнього навчального року область отримала машини, однак проблема подекуди залишається гострою, — визнає заступник начальника управління освіти і науки Херсонщини Євгенія Кулькіна. — Крім того, збільшення кількості старшокласників у «пілотних» школах потребує поліпшення матеріально-технічної бази. Нинішнього року отримали 1153 комп’ютери, замінили застарілу техніку, але це тільки перший крок».
Думка практика
— До нашої школи останнім часом прийшли півтора десятка старшокласників з трьох сіл. Деякі з них живуть за п’ятдесят кілометрів, тож з підвезенням дітей справді не все гаразд. На початку навчального року вони і на уроки запізнювалися, і пропускали їх, коли машини ламалися. Отримали восени десяток нових комп’ютерів, але без програмного забезпечення, відтак шукаємо спонсорів, — ділиться враженнями від результатів освітянської реформи директор Новозбруївської ЗОШ № 1 Голопристанського району Лідія Маршак. — Утім, переконана, тимчасові недоліки не можуть затьмарити досягнуте саме у нашому закладі. Маємо інтерактивні класні дошки, чотири точки виходу в Інтернет, поглиблюємо профільне навчання з п’яти дисциплін. Незабаром додамо такий курс за вибором — технічних можливостей уже достатньо. Та й колектив у творчому та професійному плані росте на очах: десять наших педагогів вже атестовані як старші вчителі, або ж мають вищу кваліфікаційну категорію. Цим не кожна міська школа може похвалитися!
Думка науковця
— У педагогів є потужний стимул розвиватися: коли кілька старших класів зливаються в один, для нього вибирають кращих учителів з кількох претендентів. Вони отримують більше годин, а відтак і вищу зарплатню. З другого боку, загострення конкуренції також спонукає до підвищення кваліфікаційного рівня, вияву творчої ініціативи, обміну досвідом з колегами в окрузі та поза його межами, — підсумовує проректор з навчальної роботи Академії неперервної освіти, кандидат психологічних наук Лідія Слободенюк. — В області вже засвітилася в позитивному сенсі Любимівська ЗОШ Каховського району, що стала майданчиком Академії педнаук з питань впровадження ранньої профілізації; Кіровська ЗОШ у Бериславському районі, де можуть похвалитися знахідками у плані профорієнтації учнів... Звичайно, в освітніх округах є певні труднощі, але вони, на мій погляд — труднощі росту. Зрозуміло, автобуси, комп’ютери та професіонали — далеко не все, що потрібно «пілотним» школам. Скажімо, навіть у великих містах навчальних закладів з басейнами та сучасними спортзалами одиниці, а в сільських школах це взагалі розкіш. Тож без інвестицій в освіту з боку держави, органів місцевого самоврядування та спонсорів не обійтися.
...Можна дійти висновку, що у Таврії супротивників шкільних округів значно менше, ніж прихильників. Але владі у нас не дуже вірять, тому в кожній її новації традиційно шукають «друге дно». Схвалюючи наміри держави підвищити якість навчання принаймні у «кущових» школах, мешканці віддалених сіл все ж не приховують тривоги: чи не стане масове переведення школярів до опорних навчальних закладів формальною підставою для подальшого закриття малокомплектних шкіл...
 
Херсонська область.
Цифри
495 шкіл регіону обслуговують 162 пасажирські авто. З початку дії національної програми «Шкільний автобус» у 2003 році, регіон отримав 77 транспортних засобів. Але обсяги поставок недостатні, до того ж вони йдуть вкрай нерівномірно. Найбільше машин надійшло перед парламентськими виборами — 37. За гроші місцевих бюджетів протягом 2003—2012 років придбано 64 автобуси.
Факт
За підсумками цьогорічного незалежного тестування, жоден з випускників сільських шкіл регіону не отримав максимально можливого балу, а серед випускників міських ЗОШ такі щасливчики були.