Парламентська хроніка
Ранкове засідання 20 листопада
Верховна Рада нинішнього шостого скликання під завісу своєї каденції не стала ухвалювати резонансні та суперечливі рішення, які спричиняють величезне збурення в суспільстві. Зокрема, парламентарії відклали розгляд законопроекту, яким пропонувалося запровадити 15-відсотковий податок з продажу іноземної валюти, та не проголосували за проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення в другому читанні.
Законопроект №11433 про внесення змін до деяких законів України щодо операцій з іноземною валютою в авторстві голови Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталія Хомутинніка було подано лише напередодні, а вже наступного дня його пропонували внести до порядку денного та проголосувати. Документ викликав шалену критику з боку представників усіх фракцій, окрім Партії регіонів. 
Депутати наголошували, що держава хоче залізти до кишень усіх громадян, у тому числі й тих, котрі відклали «на чорний день» декілька сотень доларів. Зокрема, Микола Томенко стверджував, що з ухваленням законопроекту фактично буде легалізовано чорний ринок, а країна перетвориться на великий базар. Анатолій Гриценко («НУ—НС») звернувся до глави парламенту Володимира Литвина з вимогою за жодних умов не приймати цей законопроект у цілому, оскільки у нього, як у депутата, є чимало поправок до документа. У своїх виступах депутати також звертали увагу на те, що згідно з Бюджетним кодексом нові податки чи збори не можуть бути введені, коли вже розпочався бюджетний процес, і пропонували відновлювати довіру населення до банків і держави не фіскальними засобами, а, навпаки, — стимулюванням і зниженням податків. «Інакше заговорить вулиця», — заявляли вони. «Соціальною диверсією» проти населення назвав цю законодавчу ініціативу Володимир Каплієнко («Реформи заради майбутнього»), адже жодна держава світу не намагалася запровадити податок на гроші. Позафракційний Олег Ляшко заявив, що це є свідченням неспроможності нинішньої влади і уряду, демонстрацією того, влада не здатна на реформи, не здатна ні на що, окрім грабувати людей. Комуніст Спірідон Кілінкаров переконував, що законопроект про 15% податок із продажу валют не вирішує завдання наповнення Пенсійного фонду і держбюджету, а лише призведе до тінізації фінансового ринку. Адже ці завдання, за його словами, мають вирішуватися іншими шляхами — через створення нових робочих місць, розвиток економіки. Після бурхливого обговорення Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив, що провів консультацію з автором законопроекту, і він запропонував відкласти розгляд цього питання. 
Ще бурхливіші емоції сесійної зали викликав розгляд у другому читанні проекту закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Багато депутатів вбачали у цьому законі фактично крок до запровадження в нашій державі ринку землі. «Схаменіться, чиї ви діти!», — закликала колег комуністка Катерина Самойлик. Іван Заєць («НУ—НС») стверджував, що цей закон фактично створить звичайний базар і зруйнує українську державу — хто має гроші, чи то громадянин України, чи то іноземець, зможе купувати українську землю. Іван Кириленко («БЮТ-«Батьківщина») висловив думку, що ринок землі може бути лише якщо покупцями стане держава та органи самоврядування, а потім земля передаватиметься у довгострокову оренду. Документом пропонувалося внести зміни до Прикінцевих і Перехідних положень Земельного кодексу України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення — перенести термін зняття мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення до законодавчого врегулювання їх обігу. Володимир Литвин також закликав зважено підійти до таких рішень, щоб не втратити українську землю. Представники Партії регіонів виступили за ухвалення цього закону, однак це рішення підтримали лише 184 депутати з необхідних 226. Верховна Рада прийняла у новій редакції закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр» із урахуванням пропозицій Президента, що передбачає запровадження в Україні біометричних паспортів (252 «за»). Рекомендації глави держави стосувалися передусім права на відмову від отримання біопаспортів через релігійні переконання.
Згідно із законопроектом (реєстр. № 10492) паспорт громадянина України виготовлятиметься у формі карти, яка містить безконтактний електронний носій інформації. У паспорті буде прописано назву держави, прізвище, ім’я особи, стать, громадянство, дату народження, місце народження, оцифрований образ особи, оцифрований підпис, унікальний номер запису в реєстрі, номер документа, дату закінчення терміну дії документа, дату видачі документа.
Із урахуванням усіх пропозицій Президента, парламент також ухвалив зміни до Закону України «Про захист персональних даних».
Під час розгляду законопроекту про внесення змін до закону «Про дошкільну освіту» дійшло аж до блокування трибуни. Законопроектом пропонувалося дозволити створювати в дитсадках за вимогою батьків групи з викладанням мовами нацменшин. Представники опозиції вбачали в цьому законопроекті загрозу русифікації дитсадків. За ухвалення законопроекту в другому читанні проголосували 222 депутати за необхідних 226. 
На початку пленарного засідання склав присягу члена Вищої ради юстиції Ігор Темсіжев, котрий досі працював суддею Вищого адміністративного суду України.
Із днем народження народні обранці вітали своїх колег Романа Зварича, Віталія Калюжного, Володимира Макеєнка, Ярощука Володимира.
Депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять народного депутата України від Партії регіонів Олександра Савчука, котрий 11 листопада пішов із життя.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Сергій Гриневецький, Валерій Коновалюк (в центрі).
Сергій Сас.
Василь Горбаль, Олександр Васильєв, Віталій Борт, Олександр Горошкевич.
Інші фото з цієї події шукайте у фотомагазині на сайті www.golos.com.ua