Закохані зазирнули в отвір люка, а там — жінка

— Переламані руки-ноги, ще півбіди, — каже Лариса Василівна О., лікар загальної практики. — Складніше позбутися фобії страху. Стрес неначе перелаштовує психічний стан цілком здорової людини на хворобливе очікування біди, патологічну невпевність у собі і навіть боязнь ступати  тротуаром.

На жаль, Лариса Василівна розповідає про ці відчуття не як медик, а як пацієнт. Виявляється, місяців зо три тому 30-річна жінка з п’ятирічним сином приїхала у Миколаїв на гостину до свекрухи й біля самісінького під`їзду провалилася у відкритий люк. Сильно вдарившись головою об металеві щаблі, відразу знепритомніла. Скільки пролежала на дні каналізаційної труби, по груди у смердючих відходах, — не пам’ятає...

Це сталося близько дев’ятої вечора, коли вона, одягнута по-домашньому (у халатику), вирішила вискочити у магазинчик, що на розі будинку...

А у квартиру її занесли на руках десь години через півтори. Увесь цей час рідні не знаходили собі місця, адже Лариса вибігла без телефону, лише з 20-гривенною купюрою...

Тим часом двоє закоханих випадково врятували життя молодій матері, яка потрапила у біду. Хлопець проводжав дівчину додому, у цей самий під’їзд. Коли підійшли впритул до відкритого люка, вловили ледве чутний стогін...

— Мабуть, здалося.., — звернулася з припущенням до хлопця дівчина.

Молоді люди пройшли ще кілька метрів, а тоді цікавість взяла гору, і вони повернулися до «чорної потвори» (як тепер це місце називає сама потерпіла). Юнак увімкнув на своєму телефоні підсвічування, і закохані розгледіли силует на дні. Підійшли ще люди, і бідолашну лікарку ледве витягли на поверхню. Лише втручання медиків швидкої допомоги допомогло потерпілій прийти до тями.

Їхати у лікарню Лариса Василівна відмовилася. Можливо тому, що була у шоковому стані. Свою відмову пояснила колегам, що вони обоє з чоловіком лікарі, і їй краще буде одужувати у домашніх умовах... Насправді, оте «краще» дало про себе знати тільки пізно вночі: у молодої жінки від переламаного ребра та сильного забиття кінцівок піднялася висока температура, вона почала блювати, стала німіти ліва рука...

Одразу з’явилися симптоми кількох діагнозів: від струсу мозку до гематом середньої тяжкості. Їй довелося майже десять днів провести під крапельницями, а щоб одужати, ще з півтора місяця приймала пігулки. Потерпіла дякує Богові, що не стала інвалідом... Каже, за час її роботи лікарем до неї по медичну допомогу зверталися люди, які провалювались у люки, з ще складнішими проблемами...

Винуватців неприємностей пані Лариси знайти непросто, якщо брати до уваги ланцюгову реакцію: перші — металеву кришку вкрали, другі —прийняли її на металобрухт, треті — за це не карають, а четверті — зняті кимось кришки не відновлюють...

Наприкінці липня мешканці дев`ятиповерхового будинку на вулиці Лазурній на Намиві, біля під’їздів якого за одну ніч щезло п’ять кришок від люків, почали турбувати чиновників різних інстанцій. По-перше, поруч — дитячий майданчик, і у мешканців дух перехоплює, коли малих на вулицю відпускають... По-друге, з відкритих люків, як із пащі чорних потвор, тхнуть нечистоти. По-третє, вони розташовані посередині вузької вулиці, навіть власникам авто, які живуть у цьому будинку, непросто проїхати небезпечну ділянку. Люди вдаються до найпростіших заходів: накривають дірки у асфальті дошками, устромляють палиці, обкладають цеглинами. Жителі бідкаються, що коли потрібно викликати таксі або інші служби, то по телефону попереджають водія щоб, бува, не розігнався у цьому місці й не провалився колесом у пастку. Бо такий випадок, і не один, уже мав місце.

Мешканці не сидять склавши руки. Найперше, звернулися у ЖЕК, якому сплачують за прибирання двору, але там почули у відповідь: а ми тут до чого? Написали депутату міської ради свого округу — обіцяв розібратися... Кілька раз телефонували у службу оперативного реагування міськвиконкому та водоканалу — теж безрезультатно. Та особливо «пікантні» відносини у жителів будинку складаються з усіма кандидатами у народні депутати, які балотуються по одномандатному мажоритарному округу. На кожній зустрічі, на які кандидати запрошують своїх потенційних виборців (у тому числі і теперішні народні депутати, які знову обираються до Верховної Ради), людям влаштовують справжній правовий всеобуч, як відстояти своє «право на кришку для люка». Один навіть спитав риторично, якщо ви хочете, щоб я вам дав «кошти на люк» — то так і скажіть! «Але в такому випадку, — зауважив новоспечений кандидат, — знайте, що мені доведеться їх виділяти із власних заощаджень. І взагалі, звертайтеся ще раз у водоканал, бо порушене питання зовсім не мого рівня...».

Винести цю тему на широкий загал спонукали ще й рядки оперативної інформації від прес-служби Територіального управління МНС у Миколаївській області. Йшлося про те, що врятовано худобину, яка впала у відкритий колодязь шириною 2,5 метра та глибиною 20 метрів. І, мовляв, винен сільський пастух, який не догледів тварину...

Можливо, у когось цей факт викликає посмішку. Але халепа, що стається із домашніми тваринами, для сільської людини — майже трагедія. Це добре знають рятувальники, які не один раз у своїй практиці бачили вдячні сльози господарів за врятованих коней, корів, кізочок. Тому на допомогу було відправлено аварійно-рятувальне відділення 19-ї державної пожежно-рятувальної частини. Тварину дістали на поверхню і передали господарю, — йдеться у повідомленні. Постає питання: чому колодязь глибиною у 20 метрів не огороджений та не прикритий?

Від жителів села та очільника сільської ради дізналася телефоном, що колись цей резервуар мав і накриття, і господаря, — але кришка давно «кудись поділася», а про його власника вже давно у селі забули... Люди бідкалися, що худобину кілька годин потому, як її врятували співробітники МНС, господарю довелося пустити під ніж. Бо та дуже мучилася від травм...

Пастки у місті чи пастки на природі — однаково потенційна небезпека. Так, у ТУ МНС у Миколаївській області назвали «Голосу України» 74 випадки з початку року, коли до рятування людей за так званих соціально-побутових обставин долучалися аварійно-рятувальні відділення. До речі, за весь 2011 рік подібних випадків налічувалося 59. І добра третина від цієї кількості надзвичайних ситуацій — через пригоди із люками.

На засіданнях міської та обласної комісій з техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій не один раз наголошувалося, що в обласному центрі кількість непокритих люків перевищує декілька сотень. Але, мовляв, «на все і одразу» — не вистачає коштів...