Педагогічний досвід учителя біології Новоукраїнської одинадцятирічки, що у Млинівському районі, Валентини Анастасіївни Прядунець (на знімку ліворуч) — двадцять років. За плечима — педагогічні здобутки: сотні випускників, перемоги учнів на всеукраїнських олімпіадах і конкурсах, методичні посібники, майстер-класи та творчі майстерні. Відповідно, й відзнаки від районного до міністерського рівня, звання «Учитель-методист».

— У Григорія Сковороди колись прочитала: «Справжня радість — робота, вона джерело всіх веселощів», — каже наставниця. — Це і стало моїм життєвим кредо. Радіти прекрасному можна щодня: від вдалого уроку, блискучих дитячих очей, розмаїття квітів навкруг школи, доглянутих навчально-дослідних ділянок...

А яке щастя, коли вихованці телефонують, приходять і дякують за те, що знання з біології допомогли вступити до бажаного навчального закладу. Чимало з них, за прикладом улюбленої вчительки, навчають школярів біологічних премудростей, опановують науки у провідних університетах.

— Підготуй учня, у якого можеш сам повчитися, — казали мудрі. У Валентини Анастасіївни є ким пишатися. Голота Юля і Тетяна, Воробчук Віта, Бжицька Олена, Новосад Ганна і Катерина... І, звісно, Мосійчук Юрій, який здивував учених столиці своєю дослідницькою роботою.

Її сина теж звати Юрієм. Пам’ятаю, у Севастополі, де відбувалася Всеукраїнська олімпіада з біології, він найкраще виконав тестові завдання теоретичного туру. Його роботу добре запам’ятали імениті члени журі. Прядунець був сильним конкурентом для юних ровесників з Донецька, Харкова, Львова і Києва. Кожен з них працював, як правило, із кандидатами і докторами наук, професорами і академіками. У нас же підготовка конкурсантів — справа вчителя. От і виходить, що наші діти не знають вчених-біологів своєї області, а ті — обдарованих учнів.

— Прикро, — каже учителька, — але це так. Мого сина готувала до олімпіади Пєцко Галина Іванівна з Малодорогостаївської ЗОШ і я.

Наставниця вибрала професію за покликанням. Ще школяркою залюбки «допояснювала» друзям на перервах те, що вони не вловили на уроці, і вже тоді дуже хотіла стати учителькою. Не обійшлося без впливу улюбленого вчителя-біолога Тростянчука Олексія Григоровича та батька, Гнаткевича Анастаса Єрофійовича, відомого в регіоні агронома. Тому після останнього шкільного дзвоника поїхала здобувати природничу освіту до Волинського державного університету імені Лесі Українки. І хоч були хороші перспективи залишитися у Луцьку і продовжити навчання в аспірантурі, Валентині не терпілося розпочати вчителювати.

Викладати біологію молодого спеціаліста направили у віддалене від дому село Новоукраїнку. І ось вже два десятиліття їй доводиться долати по 12 кілометрів із рідного села Малі Дорогостаї до школи. Тут вона спробувала себе як класний керівник, а згодом і заступник директора з виховної роботи. Тут довелося самотужки створювати кабінет біології. Наочне обладнання у ті часи практично не постачалося, надто у старі заклади. Усе треба було десь діставати, привозити, доводити до ладу.

Традиціям новаторства Валентина Прядунець залишається вірною і сьогодні.

Не так давно вона перемогла в обласному конкурсі у номінації «Біологія». Це було нелегке змагання, бо довелося доводити прискіпливому журі, що краще за інших знаєш біологію, умієш бездоганно користуватись комп’ютерною і мультимедійною технікою, уміло використовуєш інновації і твої уроки найкращі. Її досвід активно використовується Малою академією наук у районі, у Рівненському інституті післядипломної педагогічної освіти. А ще любить учителька слово, успішно складає сценарії шкільних виховних заходів і має хист до їх режисури. Валентина Анастасіївна постійно публікує науково-методичні матеріали в освітній періодиці, готує посібники для вчителів і учнів з ботаніки, зоології, біології людини.

Майже усі сільські діти, на відміну від міських, трудяться на землі, але по-науковому грамотно новоукраїнські дітлахи навчилися це робити саме завдяки своїй учительці біології. Не випадково візитівкою цього навчального закладу є сучасна ошатна шкільна ділянка — справжня база для дослідницької роботи учнів.

Важливо, що вона не просто навчає, а прагне удосконалити методи навчання, що й забезпечує високий рівень знань учнів і уміння скористатися ними в будь-якій конкретній ситуації. Її вихованці беруть участь і перемагають у найрізноманітніших всеукраїнських природничо-інтерактивних конкурсах.

...Філософ Сенека зазначив, що про свої здібності людина може дізнатися, лише спробувавши застосувати їх на ділі. Валентині Анастасіївні Прядунець, гадаю, це вдалося сповна.

Надія ГУСАРУК, голова обласної Асоціації учителів природничих предметів «Еко».

Рівненська область.