Дитсадку №308 «Сонечко» в Донецьку вже 36 років. Установа має гарну репутацію: чудові педагоги, батьки приводять сюди по двоє і троє дітей. Загалом, атмосфера тепла, ось тільки повітря там гниле: уже кілька років дитсадківці дихають спорами грибка!
«Трубна» проблема
Узимку в групі №4 для чотирирічних дітей дуже волого. «Заходиш, наче в каналізацію спускаєшся. Здається, що мокру білизну порозвішували і всі двері зачинили», — ділиться наболілим Яна Челпан, чия дочка Аня відвідує цей дитсадок.
У всьому винна система опалення: труби з 70-х років минулого століття зносилися, тепер вони течуть, просочуючи вологою будинок. Через це в четвертій групі, розташованій на першому поверсі, постійно відходять плінтуси, а стіни вкриті грибком. Зовні відстають шматки фундаменту, і взимку там намерзають крижані брили. Батьки міняли фрагменти труб, але «точково» проблеми не розв’язати: залатають в одному місці — відразу рве в іншому. Завідувачка Ольга Бірюкова надсилала листи до районного відділу освіти, а у відповідь — грошей немає.
2011 року турботливі батьки вирішили заздалегідь підготуватися до опалювального сезону. 20 вересня комісія у складі завідувачки дитсадка та відповідальних за господарську частину встановила: «для нормального функціонування й ведення навчально-виховного процесу в період опалювального сезону необхідно зробити заміну труб центрального опалення» загальною довжиною 70 м.
Але в місцевого бюджету коштів як і раніше забракло. Батьки групи напряму звернулися до начальника Кіровського районного відділу освіти Павла Єхилевського. На початку жовтня від чиновників надійшла відповідь: мовляв, багато грошей витратили на ремонти дахів, але «... при виконанні дохідної частини бюджету району буде розглянута можливість виділення додаткових асигнувань». Ремонт системи опалення райвиконком оцінив у 15 тисяч гривень.
А далі батьків, як колобків, «котили» від дзвінка до дзвінка.
— Спочатку попросили почекати кінця опалювального періоду, хоча проблему все-таки внесли на розгляд. Згодом почали говорити, що коштів мало, бо Євро скоро. На початку серпня знову чую: нічим допомогти не можемо, — згадує переговори із владою Яна Челпан.
Невже діти знову дихатимуть гидотою? Усі батьки групи підписали заяву на ім’я заступника голови Донецької облдержадміністрації Тамари Лук’янчук. 10 вересня дві матері, Тетяна Чупановська та Яна Челпан, пішли на прийом до керівництва області. Там їм сказали, що варто звернутися до депутата райради, але обнадіяли: проблему розглянуть на сесії міськради.
Навіть якщо удача посміхнеться «Сонечку» і кошти виділять, напевне їх перекажуть після початку опалювального сезону. Але батьки готові й до такого повороту подій: «Каналізацію можна відключити на конкретному відрізку під нашою групою. Звичайно, кілька днів доведеться пересидіти вдома, але це можливо», — стверджує мама Яна. Головне, щоб діти дихали чистим повітрям.
На жаль, не вдалося дізнатися, що думає про «трубну» проблему керівництво садка. Під час мого візиту в «Сонечко» завідувачка Ольга Бірюкова була на нараді. Коли через день я зателефонувала їй із проханням прокоментувати ситуацію, та відмовилася відповідати на запитання по телефону.
А що влада?
Наближаючись до садочка, почула, як молода мама невдоволено розмірковує: «Не встигла поріг переступити, а вже гроші здала». Раз на місяць батьки здають по 25 гривень.
— 15 ідуть на потреби групи: фломастери, книжки, роздавальний матеріал, а 10 — до фонду садка, на поточний ремонт, — пояснює математику Тетяна Чупановська. — Плюс, група, коли випускається, робить подарунок садочку.
У садку 12 груп по 20—25 дітей у кожній — велика сума виходить.
З батьківською допомогою в садочку міняють двері, купують килими, стільці, штори, посуд, обновлюють спортзал, музичний клас, дитячі майданчики. В «Сонечку» затишно і чисто, можна спокійно ходити босоніж, як належить за правилами, а діти мирно граються в будівельників і перукарів. Парадоксально, але конфліктна група №4 — одна із найдоглянутіших у садку: якісні меблі й сантехніка, гарні іграшки. Тільки от гроші на цю «ідилію» — з батьківських кишень, не бюджетних. «Питання не в тому, як використовуються гроші, а в тому, що держава не виділяє коштів узагалі», — обурюється Тетяна Чупановська.
При цьому органи контролю вимагають від батьків те, чого не можуть дати самі. Так, торік з’явилися нові вимоги до протипожежної безпеки, і після перевірок «пожежники» зажадали встановити особливі двері. «Було тривале листування завідувачки з пожежними. У місцевому бюджеті коштів не знайшлося. У підсумку батьків ставлять перед фактом: або ви робите двері, або ми закриваємо садок. Довелося купувати», — розводить руками Тетяна.
Те саме стосується й дитячих майданчиків. Тата самі закопують колеса, виховательки доглядають за клумбами, а чиновники фотографуються на тлі цієї краси... Від батьків потрібно тільки здавати гроші («Це ж ваші діти!). Коли ж мами й тата намагаються з’ясувати, а що ж робить для дітей влада, знаходять десятки аргументів для формальних відписок. А труби лопаються далі. Скоро урветься й батьківський терпець!
— Зовні — косметичний ремонт, а всередині ми гниємо! — обурена Яна Челпан. — І ніяке сонечко цю вогкість не висушить. Без допомоги казни не обійтися!
Фото автора.
P. S. Коли матеріал уже був підготовлений до друку, ініціативна група батьків повідомила: ремонт розпочався! Але... за кошти, зібрані батьками до фонду дитсадка та «благодійні» внески під час вступу до дитячого закладу.
Редакція газети спрямувала листа з викладом проблеми на ім’я донецького міського голови Олександра Лук’янченка. Керівник міста пообіцяв взяти вирішення питання на контроль. Після одержання офіційної відповіді з міськвиконкому ми повернемося до цієї теми.
За парадним фасадом ховаються гнилі труби і зруйновані стіни.
Куточок перукаря: зроблено з любов’ю, куплено батьками.
