Від ведучого. Після активного і змістовного обговорення проблеми фізичного виховання в школі («Голос України» проводив акцію «Урок фізкультури чи фізичне безкультур’я?» з вересня 2011-го по лютий 2012-го) інтерес до теми дедалі зростає. Про це свідчить не лише редакційна пошта, а й полеміка в колі батьків та професіоналів. Зокрема, навколо скасування оцінювання на уроках фізкультури. Про це ми ще поговоримо на шпальтах газети, а сьогодні ознайомимо читачів з листом Світлани Кожевнік.
У матеріалах згаданої газетної акції учасники дискусії акцентували увагу, зокрема, на тому, що батьки, перестраховуючись, правдами і неправдами дістають довідки, за якими їхніх чад звільняють навіть від помірних навантажень, що абсолютно не сприяє зміцненню здоров’я дітей. Наша читачка розповідає про зворотний бік медалі, на якій зафіксовано оригінальне, м’яко кажучи, ставлення до медоглядів самих медиків.
А вам є що сказати з приводу порушеної С. Кожевнік проблеми? Чекаю ваших відгуків. Сподіваюсь на реакцію і керівників профільних міністерств — МОНМС та охорони здоров’я.
Вважаю незрозумілою і шкідливою систему медичного допуску школярів до занять фізкультурою, а також в гуртках. З цього питання я неодноразово зверталась в інстанції нашого міста, але нічого не змінилось.
Мої онуки, 11 та 13 років, у січні (після переїзду із Росії, де займались танцями, гімнастикою та боксом) проходили медогляд. Просидівши в черзі до педіатра три (!) години, ми отримали направлення на обстеження на пробу Руф’є. Результат виявився низьким і нас направили на дообстеження до окуліста, невропатолога, на ЕКГ та аналізи. Старшому онуку, з пробою 11, додатково рекомендували УЗД серця та консультацію кардіолога. З такими показниками дітям можна займатися фізкультурою у підготовчій групі, а про танці-бокси треба було забути. Вертались хлопці зморені та засмучені із сльозами на очах. За 2,5 місяці нас знову направили на медогляд, цього разу вже з усіма школярами Енергодара. На мій протест, що ми вже обстежувались, відповіли у школі і лікарні, що медогляд проводиться на наступний навчальний рік. Благали не зволікати, щоб вчасно здати бланки проходження медогляду, бо так потребують «зверху». Тепер вже ми всі (діти, класні керівники, батьки з хворими дітьми, мами з немовлятами на щеплення) не те, що сиділи-стояли в чергах по 3—5 годин, щоб спочатку зайти до кабінету педіатра, а потім на ту (будь вона неладна!) пробу Руф’є. Тільки на третій день (а деякі й на 5-й) ми, знову таки простоявши у черзі кілька годин (у задусі, після занять, без їжі, пиття), педіатр винесла вердикт, що онукам протипоказані будь-які вправи з навантаженнями. Тепер ця проба у 13-річного лишилась без змін — 11, а у меншого з 10 раптом знизилася до 4,4. З таким показником меншому дали довідку, що може займатись боксом, а старший отримав черговий стрес. Пізніше у Дніпропетровській клініці його обстежили і лікар сказав, що він абсолютно здоровий і розвиток дитини «відповідає вікові»...
Я зверталася до головного лікаря, але він розводить руками — зобов’язали проводити пробу відповідно до Додатка 3 до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури. Він мені люб’язно дав цей «Додаток 3».
Після того, як я передивилась Інтернет, стало вкотре зле! Цю пробу проходять альпіністи безпосередньо перед сходженням в гори. І далі -є форма обстеження на пробу Руф’є «відповідно до віку», а за «Додатком» — усе «усереднили». Щоб швидше клепати довідки — «здоровий — хворий»? Бо хіба можуть педіатри у вкрай короткі терміни обстежити кілька тисяч школярів віком від семи до шістнадцяти років?
Прошу панів міністрів зупинити або скасувати абсолютно нікчемну, далеку від реалій систему медоглядів. Бо вона прив’язує дитину до телевізора і комп’ютера, що призводить до знищення природного імунітету і зростання армії хворих.
Енергодар 
Запорізької області.
На уроці фізкультури діти з підготовчої групи.
Фото Івана ІЛЛЯША.