Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення умов поставок

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) частину четверту статті 265 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) викласти в такій редакції:

«4. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України»;

2) третє речення частини першої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, 

ст. 377) після слова «рекомендації» доповнити словом «правила»;

3) третє речення частини першої статті 9 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 9-10, ст. 65) викласти в такій редакції: «Базисні умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс»;

4) абзац другий частини восьмої статті 14 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 78) викласти в такій редакції:

«Базисні умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс»;

5) абзац перший пункту 2.19 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 49, ст. 527; 2009 р., № 43, ст. 638) викласти в такій редакції:

«2.19. Умови поставки - умови, визначені у договорах (контрактах), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України»;

6) абзац другий частини третьої статті 8 Закону України «Про транспортно-екcпедиторську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 52, ст. 562) викласти в такій редакції:

«забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України».

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

м. Київ,

5 липня 2012 року.

№ 5060-VІ.