Молода актриса Івано-Франківського обласного муздрамтеатру Галина Баранкевич продемонструвала землякам свій співочий талант. На сцені рідного театру дівчина виступила з першим сольним концертом, який зібрав стільки глядачів, що позаздрили б і естрадні зірки. Букети, подаровані артистці, вкрили б усю сцену, якби їх не виносили за куліси.
Галина Баранкевич прийшла в театр кілька років тому після закінчення Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. І з блискавичною швидкістю здобула визнання як драматична актриса. У доробку її вже є ролі, про які інші мріють усе життя — Маруся Чурай з вистави за книгою Ліни Костенко, Килина у «Лісовій пісні» Лесі Українки та багато інших. А справжню славу і популярність актрисі принесла роль німої Дарусі у виставі «Солодка Даруся» за романом української письменниці Марії Матіос. Ця вистава свого часу номінувалася на Шевченківську премію. На цю премію претендувала й вистава «Нація» за твором Марії Матіос, де одну з головних ролей також грає Галина Баранкевич.
Виявляється, в дитинстві дівчина мріяла зовсім про іншу кар’єру — хотіла бути співачкою. І цілеспрямовано прямувала до цього. Вже з 8 років почала виступати на сцені. Закінчила Івано-Франківську музичну школу №2 по класу бандури, співала у ансамблі, а в 14 років записала свою першу пісню. Вокалу навчалася у відомих музикантів Івано-Франківська Світлани Гричко, Галини Стасько, Михайла Стефанюка. А дорогу в мистецтві прокладала саме через пісенні конкурси, де мала неабиякі успіхи. Про це вона зізналася на концерті.
І ось тепер, маючи за спиною акторське визнання, Галина Баранкевич наважилася повернутися до своєї дитячої мрії, що не полишає її й сьогодні. Лунали пісні, які принесли їй нагороди на різних конкурсах, а також нові — виконані а капела, романси. Особливо трепетно вона передала душу лемківських пісень — рідних для неї і її сім’ї. Підтримали акторку її друзі і наставники — знані співаки Оксана Романюк та Богдан Кучер, гурт «Гуцул-бенд», які взяли участь у святі. Перший сольний концерт Галини Баранкевич іванофранківці сприйняти так тепло, що тепер дівчині доведеться вирішувати, якою дорогою піти далі чи як їх поєднувати.
— У театрі актор залежить від партнерів, режисера, — пояснює Галя. — А у співі все значно простіше, він більше придатний для експериментів. Через пісню я можу якнайповніше виразити себе, передати те, що люблю і відчуваю.
Івано-Франківськ.
