На очах руйнується найстаріший у Херсоні Свято-Катериненський собор
Побудований у 1781 році, Свято-Катериненський собор із гробницею князя Григорія Потьомкіна давно став одним із символів Херсона і магнітом для туристів. Але відвідувати цей діючий храм стає небезпечно: можна загинути під завалом.
Зимою поруч із пам’яткою історії державного значення прорвало водовід. У глибоку яму хлинули дощові води упереміш зі снігом. Через це спочатку просіла огорожа двору з меморіальним цвинтарем російських воєначальників, які загинули в роки російсько-турецьких воєн і під час облоги Севастополя англо-французькими військами. Далі почали тріскатися й розходитися стіни собору, зведеного з масивних вапнякових блоків.
— Щотижня зі склепіння падає штукатурка, а численні тріщини розширюються кожного дня. Нещодавно величезний шматок цементу впав туди, де зазвичай установлюють хрестильну чашу. Це сталося вночі, коли нікого не було — вранці мені тільки залишилося сміття зібрати. Але якби це трапилося під час хрещення дитини, вона могла б загинути. Ще один шматок штукатурки звалився на ікону «Неупиваєма чаша» — це диво, що образ не був пошкоджений, — каже прибиральниця собору Оксана Дармостук.
Свято-Катериненський собор у СРСР перетворили на музей атеїзму, піввіку не ремонтували, і його інтер’єр мав сумний вигляд. Після повернення храму православній громаді Херсона його відремонтували на кошти парафіян і зміцнили фундамент будівлі, заливши під нього триста тонн (!) фіксуючого розчину з рідкого скла й цементу. Минуло десять років, і в останні місяці стіни і перекриття знову поповзли — не допомогли й ще сто тонн закріплювача, залиті під фундамент. Настоятель собору отець Петро Коваль каже, що розіслав листи з проханням про допомогу в міськраду Херсона, облраду та облдержадміністрацію, але коштів для порятунку архітектурної перлини ніде не обіцяли. А парафіяни і так віддали все, що могли — додаткове зміцнення фундаменту обійшлося майже у двісті тисяч гривень!
— Коли храм після чергової аварії водоводу почав просідати і з’явилася загроза для дзвіниці, що стоїть окремо, ми викликали співробітників міськводоканалу. Але вони заявили, що аварія ні при чому — мовляв, винні витоки з каналізації в будиночку сторожів. Ми ще раз викликали комісію, і та підтвердила герметичність каналізації, отож перекласти вину із хворої голови на здорову не вийшло. Але ні міськрада, ні обласні чиновники шукати кошти на порятунок храму не мають наміру, — бідкається отець Петро Коваль.
Не можна сказати, що херсонська влада не віддає боргів за богоборче минуле. На реконструкцію кафедрального Свято-Успенського собору на вулиці Леніна, перетвореного за часів СРСР на спортзал, бюджетні кошти виділялися не раз, що дало змогу відновити куполи храму, відлити для нього дзвін — усі роботи координував міський голова Володимир Сальдо. Але це було до кризи, а нині у місцевій скарбниці дірка на дірці. І рятувати треба не тільки найстаріший храм міста: величезні тріщини зяють і в стінах Свято-Олександрівської церкви, це за два квартали від Свято-Катериненського собору — на тій же вулиці Перекопській.
Чиновники нерідко радять священнослужителям просити кошти з резервного фонду держбюджету — мовляв, там грошей більше. Але пастирі вже не вірять, що з Києва золотий дощ проллється. «Десять років тому ми вже просили допомоги в реконструкції храму, нагадавши можновладцям про те, що пам’ятка архітектури державного значення — в аварійному стані. Тоді одержали від Мінкультури не гроші, а знущальну відповідь: якщо храм аварійний, отже, його треба зачинити, і не пускати туди віруючих», — згадує настоятель Свято-Катериненського собору Херсона отець Петро Коваль.
Херсон.
