На Донеччині вже п’ятий рік поспіль проходить конкурс грантів від обласної ради для місцевих громад. Цьогорічні пріоритети — спортивні майданчики та освітлення села.

До ювілею області — 80 спортивних майданчиків

Дитячі або спортивні майданчики, підфарбовані пам’ятники чи навіть новий паркан навколо сільської школи. Ці об’єкти споруджено або ж оновлено за рахунок програми міні-грантів від обласної ради. Так склалося, що за останні півтора-два десятки років у невеликих населених пунктах нового будівництва практично не вели, а старі соціальні об’єкти потроху занепадали. Тому нові каруселі або відремонтований колодязь — ціла подія для села чи селища. У цьому доводилося не раз переконуватися під час поїздок областю. Як правило, господарі з гордістю демонструють такі об’єкти.

Оголошений свого часу обласною радою конкурс міні-грантів для ініціативних груп став гарною можливістю розв’язати нескладні локальні проблеми. За кілька років вже було зрозуміло, що конкурс виріс із дитячого формату «міні»: деякі проекти потребували більшого фінансування, ніж встановлена межа у п’ять тисяч гривень (нині — 10 тисяч гривень). Тому до окремої групи було виділено проекти із фінансуванням до 100 тисяч гривень.

У містах і районах нині розпочато перший етап відбору заявок. Цього року ініціативні групи, громадські організації, об’єднання співвласників багато-

квартирних будинків змагатимуться за бюджетні гроші на трьох рівнях: міні-, міді- та максі-проектів — відповідно до 10, 100 і 155 тисяч гривень кожен. До того ж в останній категорії пріоритет надаватиметься двом на-прямам: спорудженню спортивних майданчиків та проектам освітлення сільських населених пунктів.

Говорячи про пріоритети конкурсу, керівник облради Андрій Федорук нагадав, що 2012-й оголошено Роком здорового способу життя. Вирішено встановити 80 спортивних майданчиків на честь 80-річчя Донецької області. «Переконаний, це мотивуватиме населення області до заняття спортом», — вважає А. Федорук.

Сучасне освітлення коштує селу 50 гривень на місяць

Реалізувати в рамках конкурсу облради програму «Світле село» запропонував заступник голови ради Олександр Кравцов. Як правило, під час розподілу місцевого бюджету кошти виділяються на найбільш проблемні об’єкти, тоді як на комплексне освітлення населеного пункту грошей не залишається. Самотужки вирішити це питання не під силу навіть благополучним містам. Приміром, торік проект «Світле місто» було реалізовано в Артемівську. Половину коштів дав місцевий бюджет, половину — обласний.

«Щодо сільських бюджетів, то ситуація з їхнім наповненням набагато гірша, ніж у містах. Причина в тому, що середня заробітна плата мешканців села нижча, ніж у місті. Є безробіття, відсоток працюючих менший. Об’єктивно наповнюваність сільських бюджетів навіть у великих територіальних громадах нижча. Додайте сюди об’єкти соціальної інфраструктури; у великих селах це, як правило, величезні будинки культури, клуби тощо, які потрібно утримувати. Виходячи з цього, малоймовірно, що сільська громада знайде кошти на освітлення», — пояснює проблему Олександр Кравцов.

За словами заступника голови облради, у проекту «Світле село» щонайменше три позитивні боки. «По-перше, він, безумовно, позитивно сприймається територіальною громадою. Якщо до клубу, бібліотеки, дитсадочка ходять не всі, то освітлення бачать усі. По-друге, проблема справді актуальна. У більшості сільських населених пунктів вуличного освітлення немає взагалі. По-третє, проект дає не лише соціальний, а й економічний ефект. Сучасні джерела світла більш ощадні, ніж попередні, тому, впроваджуючи проект, ми можемо отримати економію бюджетних коштів».

Ці слова підтверджує досвід Амвросіївського району, куди торік обласна рада спрямувала мільйон гривень на відновлення вуличного освітлення в чотирьох селах. «Коли в селищі Бондаревське, де я живу, вмикнули світло, у перший вечір люди вийшли на вулицю, як на свято, — розповідає Металістівський селищний голова Вадим Бєлан. — Люди не вірили, що можна було відновити це освітлення. Після того, як п’ятнадцять років тому розпався колгосп, який утримував стовпи і ліхтарі, світла в селі не було».

Голова розповів, що торік вдалося повністю реалізувати проект по селищу Металіст, а от у Бондаревському — лише частково. Тому цього року селяни подали проект на конкурс облради, сподіваючись завершити «електрифікацію». Співрозмовник каже, що проблема — у тривалому часі виготовлення документації. Зате результатами Бєлан задоволений: «Ми встановили світлодіодні ліхтарі потужністю 0,27 вата. За електроенергію платимо близько 50 гривень на місяць. Вигідно? Безперечно!».

Конкурс — для громади, а не для розв’язання дрібних проблем чиновника

В обласній раді нині опрацьовують заявки із районів, де мешканці хочуть відновити освітлення. Заступник голови облради називає три критерії, за якими експертна група відбиратиме претендентів. «Перший критерій — щоб проект було реалізовано впродовж року, бажано до часу настання ранніх сутінок, тобто до жовтня. Відбиратимемо лише проекти з високим ступенем готовності. Другий критерій — комплексне рішення з освітлення населеного пункту. Не просто точкова заміна світильників — повинні витримуватися нормативи освітленості, встановлені державними будівельними нормами. Плюс використання лічильників зонного обліку споживання електроенергії. В нічний час тариф нижчий, і якщо ми встановимо лічильник і замінимо світильники на енергоощадні, економія буде більша. Третій критерій — згода територіальних громад. Потрібне рішення сільської ради, щоб у різноманітності проблем ніхто людям не нав’язав освітлення, громада має сказати: нам це справді потрібно».

За попередніми оцінками, приблизно 60 відсотків вартості проекту становитиме заміна джерел освітлення, близько 30 відсотків — кабельно-провідникова продукція та арматура, 10 відсотків — лічильник. Хоча ситуація дуже залежатиме від стану мереж в окремому селі. Крім того, варто враховувати той факт, що електроопори перебувають на балансі енергопостачальної організації, яка за використання стовпів бере орендну плату із сільських рад. Подекуди оренда опор вища за суму плати за електро-енергію. Це одна із причин, через яку сільські ради не квапляться з оновленням системи освітлення.

Розповідаючи про досвід, набутий за час проведення конкурсів проектів місцевого розвитку, Олександр Кравцов зазначає: «Із самого початку цей конкурс замислювався як спрямований на активізацію громад. І ключову роль у виборі проекту повинна була відігравати саме громада, а не чиновник. Не можна перетворювати конкурс міні-грантів на конкурс розв’язання дрібних проблем чиновника, якому потрібно відремонтувати якийсь об’єкт. Це не-правильно. Насамперед ми повинні орієнтуватися на потреби громади, а не йти шляхом латання дірок. Небезпека в тому, що чим дорожчий об’єкт, тим більше документів під нього потрібно. Ініціативна група самостійно не може їх підготувати. Це проект, за який треба заплатити гроші. Тому для проектів з освітлення вимагаємо клопотання від сільської ради. Адже це і є представники громади».

 

Донецька область.