Звання заслуженого працівника культури присвоєно колишньому їздовому Михайлові Пустовіту з Могилів-Подільського району на Вінниччині. Сорок років тому він, тоді їздовий у рідному селі Сугаки, створив духовий оркестр. Заочно здобув музичну освіту. За весь цей час підготував понад п’ятсот музикантів!
Уже 20 років духовий оркестр села Сугаки підтверджує звання народного, бере участь у концертних програмах. Сільські музиканти неодноразово виступали на обласних фестивалях, грали також у столиці. З нагоди 40-річчя колективу в сільському Будинку культури урочисто вшанували маестро і його учнів. Нині в колективі — 18 досвідчених музикантів (30—50 років) і 15 школярів. Разом з ними привітати вчителя прибули його колишні вихованці з різних міст. Серед них був і син Михайла Пустовіта — Василь, який служить у Президентському оркестрі.
Ще до війни у Сугаках був духовий оркестр. У ньому грали три брати Пустовіти — Лук’ян, Йосип та Микита. Останній був батьком нинішнього керівника оркестру. Він загинув на фронті.
— Вірю, що ця любов до музики передалася від батька, — каже Михайло Пустовіт. — Не буває дня, щоб не грав. Це як у деяких письменників — ні дня без рядка. Навіть коли пасу череду і весь день зайнятий, увечері все одно знаходжу годину для репетицій. Колись учні приходили до мене на заняття додому. Теща спочатку затуляла вуха. А потім сказала: «Або ти йдеш кудись зі своїми трубами, або я піду з дому...»
Він хотів навчати дітей гри на духових інструментах. Але які можливості у їздового? До того ж на той час Михайло не знав нотної грамоти. Та й музикантів у селі вистачало, було два оркестри. Звуки труб лунали не тільки на весіллях. У неділю на майданчику в центрі села традиційно грали музики, охочі танцювали. Втім, ніхто з трубачів не мав музичної освіти.
Якось у будинку одного з сільських інтелігентів Пустовіт побачив книгу «Школа Блажевича» із серії «Бібліотека музичних видань». У ній знайшов багато інформації для гри на трубі. Чоловік не мав грошей, щоб купити її. Домовився, що оратиме городи за підручник з музики. Самотужки опанувавши ази, Пустовіт вступив до культосвітнього училища у Чернівцях. Закінчив його за фахом керівника духового оркестру. Тоді ж йому доручили створити професійний колектив.
— Тих, хто вже грав у оркестрах, перевчити майже неможливо, — розповідає Михайло Пустовіт. — Вирішив набирати учнів зі школи. Так за заняттями з дітьми пролетіло 40 років. Навіть не віриться, що стільки часу минуло.
За відданість мідним трубам йому присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури України. Сам Михайло Пустовіт жартує з цього приводу: каже, й уявити не міг, коли на возі поганяв коней, що колись отримає таке звання. «Головне — наш Михайло заслужено заслужений!» — кажуть його односельці у Сугаках.
Вінницька область.
На знімку: Михайло Пустовіт на концертах часто виступає разом із своїми учнями.
Фото надане М. Пустовітом.
