Права депортованих за національною ознакою осіб обговорять наступного тижня

 Як повідомив заступник міністра юстиції Дмитро Ворона, Міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що вчинені на території колишньої Югославії з 1991 року (далі — МТКЮ), був створений Радою Безпеки ООН 25 травня 1993 року на основі резолюції Ради Безпеки ООН №827, якою також було затверджено його статут. Відповідно до статті 27 цього статуту, позбавлення волі осіб, засуджених МТКЮ, виконується у державі, визначеній МТКЮ з переліку держав, що висловили Раді Безпеки ООН свою готовність приймати засуджених. Водночас, згідно зі статтею 11 угоди, витрати, пов’язані з виконанням вироку, покладаються на Україну. МТКЮ покриває лише ті витрати, які пов’язані з передачею засудженої особи на територію та з території нашої держави.

Підтримали народні обранці й проекти законів про ратифікацію Протоколу №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або властями стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС) та про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про повітряне сполучення.

Проект закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, доповідав його автор Мустафа Джемілєв. Історія даного законопроекту стартувала ще с початку 2010 року. Хоча сама проблема має значно глибше коріння. І якби відповідний законопроект був ухвалений своєчасно, відзначив парламентарій, то ступінь міжнаціональної напруги в такому чутливому регіоні, як Крим, можна було б значно знизити. Зокрема, уникнути багатьох земельних конфліктів та самозахоплень.

Водночас голова профільного Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський зазначив, що, хоча деякі положення проекту потребують уточнення, а документ у цілому — доопрацювання, комітет готовий долучитися до роботи над ним. За словами парламентарія, у проекті виокремлені питання відновлення прав осіб, депортованих у період 1941—1944 років. «Фактично це збігається із часом масових депортацій за національною ознакою, які здійснювалися на території сучасної АРК. Водночас поза увагою документа залишилися особи, які зазнали депортації з інших регіонів України та в інші часові рамки, відновлення прав яких теж потребує врегулювання», — зазначив О. Зарубінський.

Іншої думки дотримується лідер комуністів Петро Симоненко. За його словами, «саме для спасіння кримськотатарського народу була здійснена ця операція». «Усі вимоги, які висловлювали депортовані, були вирішені та задоволені, в тому числі, й чинними законами», — наголосив він. Водночас додавши, що прийняття цього законопроекту різко загострить ситуацію у Криму.

У свою чергу, регіонал Ярослав Сухий назвав цей законопроект «нашим боргом». «Україна віддавала і ще довго віддаватиме чужі борги. Сьогодні цей законопроект потрібно відправити на доопрацювання, бо в ньому немає головного — фінансово-економічного обґрунтування. Давайте не будемо його відкидати, знімати. Давайте відправимо його на доопрацювання до отримання експертного висновку з боку Міністерства фінансів, тим більше, що цю проблему треба вирішувати комплексно і системно», — наголосив він.

Емоції у сесійній залі під час обговорення цього питання аж зашкалювали. Тож Голова Верховної Ради Володимир Литвин закликав колег дотримуватися етики поведінки в залі. «Емоції не повинні брати гору», — сказав він. «Ми повинні забути про те, що Верховна Рада виступає у ролі прокурора обвинувачення. Не нам судити історію. Нам треба зробити висновки», — додав глава парламенту. Він закликав колег підтримати законопроект у першому читанні, щоб потім доопрацювати його, в тому числі, й з економічної точки зору. Врешті, за словами В. Литвина, це має бути закон про депортованих осіб за національною ознакою. Проте за основу документ підтримали лише 177 народних депутатів (ПР — 7, «БЮТ- «Батьківщина» — 97, «НУ—НС» — 47, КПУ — 0, Народна партія — 20, «Реформи заради майбутнього» — 2, позафракційні — 4). Насамкінець вирішили відправити законопроект на доопрацювання до профільного комітету. До його розгляду депутати повернуться наступного пленарного тижня. До цього часу мають бути підготовлені й економічні обґрунтування. Відповідне доручення дано Кабінету Міністрів.

Сесія також обговорила та ухвалила за основу проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи». Документ, зокрема, містить рекомендації: Президенту України — стосовно розгляду питання про утворення центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної етнонаціональної політики; Верховній Раді — щодо удосконалення законодавства у сфері державної етнонаціональної політики, зокрема, передбачити посилення відповідальності за дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі; Кабінету Міністрів — при підготовці проекту державного бюджету на 2013-й та подальші роки передбачати належне фінансування заходів національно-культурного розвитку національних меншин.

Насамкінець народні депутати обговорили низку законопроектів, які пропонувалося включити до порядку денного.