Із досьє «Голосу України»:

КІЧАТИЙ Юрій Святославович — освіта вища, закінчив Український інститут інженерів водного господарства, Київський інститут соціології і соціального управління, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, був народним депутатом України V скликання, двічі обирався головою Рокитнівської районної ради, працював заступником голови Рівненської ОДА, з листопада 2010-го — голова Рівненської обласної ради. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Одружений, має двох дітей і трьох онуків.

Одним із пріоритетів діяльності Рівненської обласної ради шостого скликання стало наповнення місцевих бюджетів. Адже так можна вирішити нагальні проблеми територіальних громад. Звичайно, якогось шаблону чи стандарту для усіх сільрад у цьому немає, хоча й на семінарах-нарадах із сільськими та селищними головами ми підказуємо шляхи альтернативного наповнення місцевих бюджетів.

Скажімо, коли торік по області проводилась паспортизація всіх сміттєзвалищ, це стимулювало до створення комунальних підприємств у селах, а місцеві бюджети отримали додаткові надходження коштів. Наведу кілька прикладів. На території Бугаївської сільської ради Радивилівського району (сільський голова Валентин Креселюк) створено та функціонує комунальне підприємство, яке надає послуги із збору та вивезення побутових відходів. Для нього коштом сільського бюджету придбали трактор, причіп та дробилку для щепи. Малолюбашанська сільська рада Костопільського району (сільський голова Світлана Ковальчук) розширила діяльність комунального підприємства «Малолюбашанське»: з 2011 року, окрім послуг зі збору та утилізації твердих побутових відходів, воно займається ще й видобутком та продажем будівельного піску, завдяки чому місцевий бюджет торік поповнився на 63,5 тисячі гривень.

Подібних позитивних прикладів на Рівненщині є чимало. Саме завдяки таким надходженням у бюджети й з’явилася можливість проводити благоустрій населених пунктів та вирішувати інші питання.

Торік на Рівненщині активно проводились роботи з благоустрою населених пунктів, встановлення вуличного освітлення. Відремонтовано 725 доріг комунальної власності, відкрито 35 дитсадків, 97% ЗОШ І—ІІІ ст. підключені до мережі Інтернет.

Ще одне джерело наповнення місцевих бюджетів — сільськогосподарський сектор. Нинішнього року сільські ради укладатимуть договори із заготівельними організаціями, приватними підприємцями щодо здачі селянами молока, яєць, м’яса, овочів, фруктів. Ще один аспект — налагодження системи прямих постачань у освітні, соціальні та лікарняні заклади сільгосппродукції від селян, об’єднаних у кооперативи, сільськогосподарські спілки або сімейні ферми. Це означає, що, оминаючи посередників, продукція з поля за договорами надходитиме у зазначені установи. Тож забезпечимо справедливу ціну на сільгосппродукцію, а також матимемо додаткові надходження до бюджетів сільрад. Уже маємо досвід, коли за такими угодами за кожен зданий населенням літр молока сільрада отримує одну-дві копійки доходу у бюджет.

Щоб люди тримали корів, потрібні пасовища і сінокоси. Зважаючи на те, що на Рівненщині є значні площі природних кормових угідь, більшість яких потребує поверхневого та докорінного поліпшення, та беручи до уваги, що північні райони мають статус радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, для нашої області це питання є надто актуальним.

Тому, створюючи громадські пасовища, органи місцевого самоврядування намагаються залучати не тільки бюджетні кошти, кошти молокозаводів, що заготовляють молоко на території сільради, а й ресурси грантових програм. Так, торік був поданий на Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування проект «Реабілітація депресивних радіоактивно забруднених територій в межах Рокитнівської сільської ради Рокитнівського району та Перебродівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області», який, серед іншого, передбачав облаштування громадських пасовищ. Він отримав схвалення конкурсної ради. Відтак нинішнього року на проведення таких робіт ці сільради отримають додатково 490 тисяч гривень.

Створення громадами сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, сільськогосподарських спілок та сімейних ферм, на думку обласної влади, гальмує ряд проблем, на яких вона постійно акцентує увагу керівництва держави.

По-перше, потрібно відновити дію Постанови Кабміну №557 від 3 червня 2002 року «Про цільову програму підтримки розвитку СОК на період до 2015 року» та надання кооперативам статусу неприбуткових. По-друге, є нагальна необхідність на державному рівні розглянути питання про зарахування трудового стажу працівникам міні-ферм, тобто людям, які утримують п’ять і більше корів. Також необхідно повернутися до питання державної регуляції мінімальної закупівельної ціни на молоко, що, на мою думку, може стати істотною підмогою для існуючих кооперативів та мотивацією для створення нових.

Ще одним джерелом надходжень до бюджетів, на яке націлює сільських голів обласна рада, є використання земельних ресурсів. А саме: проведення повторної нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Так, на території Горбаківської сільської ради Гощанського району (сільський голова Володимир Бойко) після проведення повторної нормативної грошової оцінки надходження від плати за землю з 79, 1 тисячі гривень збільшились до 171,3 тисячі гривень. Задіюємо і таке джерело надходжень у бюджети, як проведення аукціонів з продажу або оренди земельних ділянок. Приміром, на території Озерської сільської ради Володимирецького району (сільський голова Микола Макарчук) продано у власність земельну ділянку площею 130 квадратних метрів для будівництва та обслуговування закладу торгівлі: при стартовій ціні 8093 гривні її вартість зросла в одинадцять разів і становила 90 тисяч гривень.

Владу Рівненщини турбує питання запровадження ринку землі, структура якої в країні неоднорідна. Поліська малопродуктивна земля не може конкурувати з родючою центральної України, тож її мала б викуповувати держава. На часі й прийняття Закону України «Про статус поліських земель».

Важливу роль у додатковому наповненні бюджетів відіграє й проектна діяльність. На це обласна рада звертає особливу увагу: на базі виконавчого апарату була створена Консультативно-методична рада зі сприяння розвитку територіальних громад та інвестиційної діяльності у сільській місцевості. Вона, як і ресурсні центри на базі районних рад, надає допомогу у написанні грантових проектів. Відтак Рівненська область зайняла третє місце в Україні за кількістю виграних проектів на Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування.

Можливо, кожен окремий вид діяльності приносить й незначні надходження до бюджетів, проте загалом вони дають можливість робити багато добрих справ на благо місцевих громад.

Юрій КІЧАТИЙ, голова Рівненської обласної ради.