«...Чи можна підготувати олімпійський резерв, якщо ті уроки (уроки фізкультури в школі. — Ред.) нікчемні й проводять їх байдужі непрофесіонали?» — запитував автор, він же ведучий акції про уроки фізкультури Іван Ілляш. Як з ним не погодитися і як не дивуватися тому, що міністерські чиновники жодним чином не долучилися до вкрай важливої дискусії?
Як викладач фізичної культури і як небайдужий громадянин давно зрозумів, що державні структури і передусім вчителі, директори, ректори мають зрозуміти просту істину — головним і основним предметом у садочках, школах, ВНЗ повинен бути предмет і урок фізичної культури.
Якщо у дитини, школяра, студента немає здоров’я, то говорити про успішне навчання і виховання порожня розмова. Ви запитуєте, чому? А тому, що тільки скелетні м’язи в змозі зарядити енергією мозок, і ця енергія дає можливість мислити і розмірковувати. Коли дитина не бігає, не займається оздоровчою фізкультурою, то її м’язи, насамперед серцеві, атрофуються. Рух — це життя, а життя — це рух.
Заняття фізичною культурою, починаючи з 1 по 11 клас, має бути суцільним тренувальним процесом. А сьогодні це повна профанація уроку.
Система оцінювання міністром скасована. Начебто тому, щоб врахувати активність дихання. Це повна маячня. Яке відношення система оцінювання має до частоти дихання? І яку нову мотивацію пропонує міністр дітям, щоб зміцнити їхнє здоров’я і прищепити любов до спорту взагалі?
У школі займаються переважно не спортом, а оздоровчою фізкультурою. Навантаження для учнів слід давати відповідно до рівня тренованості кожного. І учень повинен знати методи тренувального процесу, а не тупо виконувати часом ідіотські вправи.
Григорій РУДЕНКО, фізкультурний радикал-реформатор.
Львів.
Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.
