Луганська обласна телерадіокомпанії почала підготовку до зйомок ще шести серій документального проекту «Луганщина в лицах».
Робота над проектом триває уже три роки. Зусиллями телевізійників і продакш-студії «РТС» знято 24 документальні фільми про відомих людей, які народилися на Луганщині, працювали тут і прославили регіон своїми талантами. Наприклад, космонавт Володимир Ляхов, спортсмен Сергій Бубка, письменник Борис Грінченко, композитор Михайло Матусовський, артист Михайло Голубович. Автори фільмів опиралися, насамперед, на реальні факти. Віднайдено майже 500 фотодокументів, що раніше не публікувалися. Як розповідає генеральний директор Луганської обласної державної телерадіокомпанії Родіон Мірошник, знімальні групи працювали в багатьох містах України та Росії. Проект «Луганщина в лицах», як частина регіональної програми «Патріот Луганщини», фінансується облрадою.
— Щоб мати необхідну кінохроніку, документи та фото, ми співробітничали з багатьма архівами, з «Мосфільмом», із кіностудією ім. Довженка, Спілкою кінематографістів України, з АНТК «Антонов», Спілкою ветеранів, Літературним інститутом ім. Горького, Педуніверситетом ім. Грінченка... Загалом більш як з 30 організаціями, — розповідає Родіон Мірошник. — Відзняли понад 150 годин тільки інтерв’ю з експертами, а всього записали більш як 200 експертів. Це дуже відомі люди, вони працювали й жили поруч із нашими знаменитими земляками й могли багато чого про них розповісти. Героїв першого циклу проекту «Луганщина в лицах» обирали самі луганчани. Це гравці ФК «Зоря», які стали в 1972 році чемпіонами СРСР, родина Алчевських, Клим Ворошилов, Павло Луспекаєв, Олексій Стаханов, підпільники краснодонської «Молодої гвардії», Володимир Даль та інші. А вже другу групу персоналій ми обирали за допомогою майже двадцяти луганських істориків. Вони й визначили наступні дванадцять особистостей для другого випуску проекту. Сюди увійшли літератор Всеволод Гаршин і кінорежисер Олександр Птушко, Олександр Шеремет, який керував архітектурою Луганська більш як 35 років і створив усі найкрасивіші будівлі в місті; Євграф Ковалевський — видатний геолог, який, за великим рахунком, відкрив Донецький кряж, відстояв роботу більшості заводів Луганська й сприяв подальшому розвитку міста; Микола Холодилін — перший міський голова Луганська, який, по суті, за свої гроші будував місто.
Шість особистостей для третьої частини проекту також обрали історики. Вони назвали Георгія Лангемака — одного з винахідників міномета «Катюша», Миколу Мащенка — українського кінорежисера, Артема Сергєєва — одного з керівників Донецко-Криворізької республіки, Карла Гаскойна — швейцарського інженера, засновника Луганського ливарного заводу, та Петра Балабуева — генерального конструктора КБ «Антонов», під керівництвом якого створено літаки-гіганти «Руслан» і «Мрія».
Проект вийшов за межі області. Підписано договори з дванадцятьма регіональними компаніями України, які ведуть мовлення на Дніпропетровську, Донецьку, Полтавську, Сумську, Херсонську, Київську області, а також у Криму, на Закарпатті. За словами Родіона Мірошника, проектом зацікавилися росіяни, й уже підписано договори з ростовською телерадіокомпанією медіахолдингу «Південний регіон», телеканалом «Югра» у Ханти-Мансійську та московським телеканалом «Хто є хто» з холдингу «Ностальгія». На російських каналах уже вийшло десять фільмів із циклу «Луганщина в лицах». Випущено тисячу сувенірних збірок, куди входять DVD з фільмами. 500 таких збірок роздано в школи області для уроків краєзнавства.
— Ми мало розповідаємо про себе, про свою історію й іноді зневажливо ставимося до своєї спадщини, — вважає Родіон Мірошник. — Заходимо в блоги й пишемо там, що Донбас треба обнести колючим дротом, тощо. Я переконаний, якщо людина знатиме історію свого краю, вона любитиме свою малу батьківщину й берегтиме її.
Луганськ.
