Єланецький район за кількістю населення — один із найменших на Миколаївщині. Нині там проживає 16 тисяч громадян, а ще років двадцять тому тут мешкало близько 50 тисяч чоловік. Демографічна ситуація та привабливе розташування мегаполісів зіграли з єланчанами не кращий жарт: центральна районна лікарня, у трьох корпусах багатоповерхівок якої тоді подекуди навіть було тісно, нині цілком спокійно може давати собі лад у головній будівлі медмістечка — чотирьохповерхівці. Така думка виникла у районної влади на початку нинішнього року, коли через низький температурний режим за приписом управління охорони здоров’я облдержадміністрації довелося у лікарні закрити пологове відділення. Це був неабиякий прецедент, та зараз цю ситуацію наводять як приклад з кращого боку: районна влада не лише оперативно вирішила гострі проблеми медичної галузі, які накопичувалися роками, а й зробила помітні кроки для її подальшої стабільної роботи.

 

Миколаївщина — особлива область. З одного боку — із невеликою кількістю мешканців, з другого — населені пункти перебувають один від одного на великій віддалі. Тож поки простоювало на карантині пологове відділення, кареті швидкої медичної допомоги ЦРЛ доводилося по декілька раз на день долати чималі кілометри до інших райлікарень області, а то й райлікарень сусідніх областей, щоб забезпечити майбутній матері належні умови для пологів у спеціалізованій медичній установі.

Як розповіла «Голосу України» заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Ірина Шамрай, за декілька місяців літа медична галузь Єланецького району була серйозно реорганізована:

— Буквально на очах проведено колосальну роботу, спрямовану насамперед на економію на енергоносіях, — каже     І. Шамрай. — Відповідно до нинішніх вимог надання медичних послуг у сільській місцевості у цьому районі було застосовано найбільш сприятливу систему реорганізації районної медичної установи. Так, з метою зменшення витрат на енергоносії та відключення від централізованої лікарняної опалювальної системи приміщень, які майже не використовувалися, було прийнято рішення запустити нову мережу подачі тепла з переведенням її на газове опалення. Для цього у ЦРЛ компактно перемістили лікувальні відділення, скоротивши саму теплотрасу більш як на 600 метрів. Нині до головної чотирьохповерхової споруди лікувального закладу та одноповерхової будівлі районної поліклініки тепло подається з газових топкових, зданих в експлуатацію наприкінці вересня. Улітку паралельно з реконструкцією опалювальної системи провели капітальний ремонт декількох відділень і косметичний ремонт у тих відділеннях, які його потребували. Тепер тут тепло, сухо, чисто — словом, усе так, як того вимагають правила надання медичних послуг в умовах стаціонарної районної лікарні. А головне, побачивши, що після закриття пологового відділення районна влада зробила результативні висновки, ми знову поновили його роботу. Умови, які нині створені для його пацієнток, максимально наближені до сучасних вимог. Є гаряча вода, одно-двомісні палати, операційна, належне медичне обладнання. І я впевнена, це відділення має майбутнє: з серпня тут з’явилося на світ уже більше 70 немовлят.

Невідкладна допомога повинна надаватися населенню безпосередньо за місцем проживання, як би дорого це не коштувало місцевим бюджетам, — переконана Ірина Шамрай. Основна проблема всіх малопотужних районних лікарень — кричущі суми на їх утримання. Звісно, простіше піти шляхом оперативного втручання: скорочення закладів медичної галузі у сільських районах. Та управління охорони здоров’я облдержадміністрації ця позиція не влаштовує. І хоч остаточне рішення про об’єднання медичних закладів на селі чи призупинення їх роботи приймає громада спільно з представниками місцевої влади, та у цьому питанні є розуміння з обох боків: за останні роки на Миколаївщині жоден ФАП, жодна сільська лікарня не припинили свою діяльність.

— Навіть якщо в селі мешкає 30—40 осіб, у ФАПі все одно є ставка фельдшера, і він надає медичну допомогу населенню, — розповідає Ірина Шамрай. — На територіях, де проживає тисяча чоловік, нині прийнято рішення окрім фельдшера укомплектувати таку сільську установу ще й сімейними лікарями. На жаль, наша область стабільно утримує пальму першості щодо низької забезпеченості кадрами. Причини певною мірою зрозумілі: у регіоні ніколи не було свого вищого навчального медичного закладу. Випускники з Одеси, Криму, Дніпропетровська часто-густо нехтують направленнями на роботу і повертаються додому, тому що там, де проживають їх батьки, є житло, є звичні для них побутові умови. Ми врахували цю проблему, і нинішнього року для вступу до медичних навчальних закладів дали більше трьох десятків цільових направлень.

Віднедавна владою на місцях вирішується й житлова проблема медиків.

— Стосовно Єланецького району, то я схвалюю рішення голови райдержадміністрації Андрія Добровольського щодо реконструкції вивільненої двоповерхової будівлі ЦРЛ під житло для молодих спеціалістів, — наголошує Ірина Шамрай. — Мені імпонує позиція глави району, який мало не кожну апаратну нараду з керівниками району розпочинає з проблем медицини. Посадовець обізнаний з усіх питань життя ЦРЛ: від ситуації із харчуванням хворих — до потреб установи в обладнанні, медпрепаратах, кадрах тощо. Заслуговує на увагу і те, що районна влада вміє працювати із спонсорами. Мені відомо, що на реконструкцію опалювальної системи лікарні з районного бюджету було виділено понад сто тисяч гривень, водночас майже на таку само суму «скинулися» спонсори — підприємці, депутати облради, сільгосптоваровиробники.

Як розповів «Голосу України» головний лікар Єланецької районної лікарні Володимир Мазепа, сільські медики реально відчувають підтримку як з боку управління охорони здоров’я облдержадміністрації, так і влади. Останнім часом вирішено ще одну вкрай важливу для ЦРЛ проблему — максимального обстеження на туберкульоз жителів району. Для цього за кошти обласного бюджету було закуплено п’ять сучасних пересувних флюорографів, один із яких дістався Новоодеському та Єланецькому районам. Тепер лікарі разом з апаратурою на колесах кожні три місяці (за домовленістю між лікарнями) курсують від села до села, так що людям не потрібно їхати у район, щоб зробити рентген.

Та найбільше радіє керівник (хірург за фахом) за збереження пологового відділення та за кошти на капітальний ремонт основного операційного блоку ЦРЛ, у якому наразі поліпшено умови для надання пацієнтам повноцінної хірургічної допомоги.

Фото автора.

Лікар-гінеколог із тридцятирічним стажем Валентина Друзь із новонародженими пацієнтами — хлопчиком-богатирем (вагою 5 кг) та дівчинкою-дюймовочкою (2,5 кг).