Легендарне приміщення українського театру корифеїв — у руїнах. Ця новина неабияк збурила місяців зо два тому кіровоградців. Оскільки це сталося у переддень 257-річчя Кіровограда, то купу цегли, що лишилася від театру, обнесли височенним парканом.

Про реконструкцію театру імені М. Кропивницького та відновлення історичного обличчя заговорили на початку 2000-х років. Та щоразу ремонт переносили. Грошей не було. Послідовники корифеїв українського театру творили в аварійному приміщенні. В таких умовах муздрамтеатр у 2006 році отримав статус академічного. Це світило, але не гріло. Приміщення підтоплювалося, давало тріщини в стінах і потребувало капремонту. Нарешті його визнали аварійним. Майже три роки тому заборонили експлуатацію сцени і залу.

Артисти гастролювали по райцентрах і селах, тулилися в пристосованих приміщеннях, ставили прем’єри, аби лише глядач не забув про них. А театр обстежували, виділяли кошти на реставрацію, починали ремонтувати, знову призупиняли.

Навесні нинішнього року одна з найгучніших нарад в облдержадміністрації була присвячена... тріщинам на відремонтованих театральних стінах. Голова ОДА Сергій Ларін жорстко розкритикував підрядників, призупинив фінансування робіт та створив робочу групу, покликану знайти винних. Ними зайнялася прокуратура. Тимчасовою сценою для трупи театру став Будинок культури заводу «Червона зірка». Вкотре все закрутилося-завертілося. Уже на сесії облради 23 вересня влада прозвітувала, що перші 12 із запланованих 42 мільйонів гривень надійшли в область і ремонтні роботи ось-ось розпочнуться. І хоч чергові обіцянки мало хто сприйняв серйозно — вранці наступного дня сусіди побачили руїни театру (про які йшлося вище). Це було черговим початком.

Головний режисер театру Михайло Ілляшенко під час нещодавньої зустрічі зізнався:

— Протягом останніх десяти літ справа з реставрацією не рухалася далі обіцянок і нових проектів, усе закінчувалося на стадії ліквідації аварійності, профілактичних ремонтів. І ось сьогодні, боюся наврочити, реставрація йде за чітким графіком. У моєму кабінеті постійно відчинене вікно у двір, де працюють будівельники. Це — ніби вікно надії. Дуже радісно, що після стількох років просто балачок нарешті робиться робота: серйозна й цілеспрямована. Праця будівельників справді вражає. І хоч паркан довкола будівництва зроблено на совість, у ньому є шпаринки, крізь які приємно щодня відслідковувати неабиякі зміни.

Проект реконструкції театру передбачає малу та велику глядацькі зали, каже головний інженер проекту реконструкції Валентина Кулиниченко. Мала зала буде на другому поверсі, це 48 місць. Велика — 413 місць. Тут відновлять балкони в чотири яруси та розширять сцену. В. Кулиниченко обіцяє: фасад театру відповідатиме історичному оригіналу.

Звісно, коли життя диктує нові вимоги до оснащення сцени, театр не може залишатися таким, як був 130 літ тому. Але, каже головний режисер, всередині він має бути вишуканим — «під старовину». Це можна зробити — є фотографії сцени, замальовки, документи.

Артисти не натішаться, що очільники області часто заходять на будівництво, а керівник підрядної організації ПАТ «Ітерресурси» Микола Москаленко особисто контролює процес і дає сторічну гарантію на роботу своїх підлеглих.

Нині на всіх рівнях обіцяють, що реставрацію завершать до початку наступного сезону. Можна помріяти — чим відкриватиметься театральний сезон-2012. М. Ілляшенко каже:

— Ідеальним  варіантом була б прем’єра «Наталки Полтавки» Івана Котляревського, якою й розпочинався наш театр 130 років тому.

Однак днями, дізнавшись, що театральний режисер зі світовим ім’ям Андрій Жолдак —праправнук відомого українського драматурга Івана Тобілевича, Сергій Ларін загорівся ідеєю запросити Жолдака до нас. Йдеться про постановку одного з творів відомого кіровоградського прозаїка і сценариста Олександра Жовни.

— Уявімо, що у відремонтованому театрі ім. Марка Кропивницького сезон відкриється виставою Жолдака і Жовни! Був би грандіозний подарунок до ювілею нашого театру. Спробуємо — на вдачу! — мріє керівник області.

Дай Боже! Сьогодні головне, щоб морози прийшли в Кіровоград вже після того, як будівельники завершать зовнішні роботи і перейдуть до внутрішніх.

Такий вигляд мав Кіровоградський театр до кінця вересня нинішнього року.

Фото автора.