Призвичаєні останніми роками до «посадово-правових викрутасів» українці можуть по-доброму позаздрити своїм сусідам-полякам, які впродовж одного дня мали одразу трьох глав держави. Причина — новообраний президент країни Броніслав Коморовський та особливості польського законодавства.
Усе почалося після авіакатастрофи 10 квітня 2010 року і загибелі президента Леха Качинського. Згідно з польським законодавством функції померлого глави держави автоматично переходять до діючого Маршала Сейму (нижньої палати парламенту — Авт.), який поєднує виконання одних і других обов’язків. Проте після перемоги Коморовського на президентських виборах 4 липня виникала правова колізія. Адже новообраний президент вступає на посаду після приведення до присяги Маршалом Сейму, тобто Броніслав Коморовський мав би приймати присягу в себе самого. Щоб уникнути цієї незручності, вчора Коморовський склав депутатські повноваження і автоматично втратив посаду спікера нижньої палати парламенту та в. о. президента (за посадою). Функції глави держави на кілька годин перейшли до Маршала верхньої палати парламенту (Сенату) Богдана Борусевича. А з моменту обрання нового Маршала Сейму (ним став представник правлячої Громадянської платформи Ґжеґож Схетина. — Авт.) ці обов’язки, знову ж автоматично, лягли на його плечі до 7 або 11 серпня, які називаються як найімовірніші граничні дати інавгурації Коморовського.
Варшава.
