Росія, Білорусь і Казахстан підписали заяву про набрання чинності Митним кодексом. Про це повідомив президент РФ Дмитро Медведєв після закінчення засідання саміту Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕс) в Астані.
«Було підписано заяву у зв’язку з тим, що набув чинності Митний кодекс. У відносинах між трьома країнами він набув чинності 6 липня, а для Росії й Казахстану — з 1 липня», — сказав Медведєв на прес-конференції.
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв назвав формування Митного союзу найголовнішою подією за десятилітню історію ЄврАзЕс. Саме ж ЄврАзЕс казахстанський лідер вважає найуспішнішим інтеграційним об’єднанням на пострадянському просторі. Назарбаєв відзначив, що фахівцями країн Митного союзу активно проробляється питання про формування правової бази єдиного економічного простору — найвищого ступеня інтеграції після Митного союзу.
При цьому лідери Киргизстану й Таджикистану повідомили на брифінгу в Астані, що також розглядають питання про можливість вступу до Митного союзу.
Повноцінно діяти новий Митний кодекс почав тільки в Росії й Казахстані, де його ратифікували ще навесні. Білорусь тривалий час відмовлялася від прийняття нового МК, прямо пов’язуючи його ратифікацію з питанням про скасування нафтових мит з російської сторони.
Відповідно до озвученої першими особами держави позиції, Україна не має наміру вступати до Митного союзу із РФ, Білоруссю й Казахстаном. Зокрема, про це заявляв Президент України Віктор Янукович на весняній сесії ПАРЄ. Річ у тім, що Митний союз допускає наявність так званого єдиного зовнішнього митного тарифу стосовно третіх країн. Це означає, що ті країни, які після вступу України в Митний союз стикнулися із цими тарифами, можуть зажадати від Києва певної компенсації. Приклади вимоги такої компенсації, скажімо, були в процесі розвитку Європейського Союзу, коли відбувався перехід від зони вільної торгівлі до Митного союзу, вважають експерти.
