Днями у столиці презентували одразу три підручники, з яких школярі повинні нарешті з’ясувати — що таке демократія. Точніше, для дітей підходить лише одна з представлених книг — «Живемо у демократії». Ще дві — «Демократичне врядування у школі» та «Посібник для підготовки вчителів з питань освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини» — призначені для педагогів та директорів шкіл.
Підручники створено за допомогою Ради Європи та фінансування уряду Швейцарії. У презентації взяв участь автор книг, професор Цюріхського педагогічного університету Рольф Голлоб. За його словами, уряд Швейцарії, країни старої демократії, хотів поділитися досвідом з державою молодої демократії, такої як Україна. Тому 2008 року з’явився проект «Освіта для демократичного громадянства», і ось перший результат — три підручники. Як розповів пан Голлоб, основне послання, яке він хотів донести, — «демократія сьогодні — це не ідея, це — практика». Необхідно навчити школярів, як захищати свої права, розповісти, як працюють державні органи.
Українським школярам, які, вийшовши з атестатом зрілості за межі шкільного подвір’я, постійно стикатимуться з корупцією та порушенням їхніх прав, ці знання, безумовно, знадобляться. Засмучує інше — книги вийшли дуже обмеженим накладом — по тисячі примірників кожна. Тоді як в Україні налічується близько 20,5 тисячі шкіл. Електронну версію цих видань можна знайти на сторінці Національної академії державного управління при Президентові України, яка, до речі, з нашого боку доклала найбільше зусиль для того, щоб ці видання побачили світ. Але ж хіба у маленьких містечках учителі та діти навчатимуться за підручником з Інтернету? Крім того, на запитання журналістів, для учнів якого класу призначені ці підручники, у рамках якого предмета цей курс вивчатиметься, заступник міністра освіти України Борис Жебрівський узагальнено відповів: «Я б не сказав, що це — підручники, це — книги для життя». Тобто конкретно ще не визначено, як школярі скористаються з того досвіду, яким з ними так хоче поділитися уряд Швейцарії.
Насамкінець, аби перевірити, як насправді діти у школах ознайомлюються зі своїми правами та обов’язками, я запитала в учениці сьомого класу однієї зі столичних шкіл Надії, чи навчають їх демократії: «Здається ні, — відповіла Надя, але на уточнююче запитання про права людини додала: — У нас був такий урок на ЛГД (Людина. Громадянин. Держава), але ми не дуже про це зрозуміли».
