Дочасні президентські вибори у Польщі, що відбулися 20 червня, не принесли несподіванок. До другого туру вийшли Маршал Сейму і в. о. президента Броніслав Коморовський (від правлячої партії Громадянська платформа), який заручився підтримкою 41,2 відсотка електорату, та лідер опозиційної партії Право і справедливість Ярослав Качинський, який отримав 36,7 відсотка голосів.
Географічно симпатії виборців розподілилися традиційно: північ і захід віддали перевагу Б. Коморовському, а південь і схід підтвердили свою підтримку кандидата від Права і справедливості. Тривожним сигналом для партії влади має стати, хоч і незначна, але все-таки перевага кандидата від опозиції у столичному Мазовецькому воєводстві.
Більш популярним серед мешканців міст виявився кандидат Громадянської платформи (майже 47 відсотків), а в сільській місцевості — кандидат Права і справедливості (понад 45 відсотків). Це пояснюється, зокрема, специфікою цьогорічної кампанії, яка проходила в умовах двох хвиль паводка.
Виборчою несподіванкою стала висока підтримка (на рівні 13,7 відсотка, при передбачуваних соцопитуваннями 7) Ґжеґожа Напєральського, лідера Союзу демократичних лівих сил. З одного боку, це свідчить про повернення до політичної гри польських лівих, а з другого — про необхідність отримання учасниками другого туру підтримки його електорату. На думку екс-президента Польщі Александра Кваснєвського, у найближчі два тижні передвиборної кампанії прихильність «лівого електорату» здобуде той кандидат, який «даватиме відповідні сигнали», зустрічатиметься з виборцями, що мають намір голосувати у другому турі.
Проте двобій між Коморовським і Качинським точитиметься не лише за «лівих» виборців. Кандидати повинні представити чіткі пропозиції розвитку Польщі на найближчі роки. Штаби обох кандидатів запевняють, що готові до проведення дебатів між суперниками, про які їм так і не вдалося домовитися напередодні першого туру. Не менш важливий вплив на остаточний вибір поляків матимуть також чіткі перспективи зовнішньополітичної стратегії країни, на визначення якої суттєво впливає саме глава держави. Йдеться передусім про місце та роль Польщі у новій системі взаємовідносин у рамках ЄС та про новий формат відносин з Росією.
Яке місце серед зовнішньополітичних пріоритетів кандидатів посідає Україна? І Б. Коморовський, і Я. Качинський вважають, що Україна повинна стати членом Європейського Союзу після виконання нею відповідних завдань. Отож незалежно від того, хто переможе у другому турі, Україна може розраховувати на підтримку Польщі. Водночас окремі політологи все-таки підкреслюють, що від прізвища нового господаря варшавського президентського палацу залежатиме те, чи ця підтримка буде така само безапеляційна, якою вона була у період президентства Леха Качинського. Але всі одностайні в тому, що ключовою в цьому контексті залишатиметься рішучість та послідовність офіційного Києва у реалізації проголошеного попередніми та підтвердженого чинним українським керівництвом курсу на євроінтеграцію.
Варшава.
