У зоні проведення АТО на Донбасі ситуація в сільськогосподарському секторі залишається напруженою. Збитків зазнають і тваринники, і переробники. Однак найбільше дістається рослинницьким господарствам.

Частину тракторів і вантажних автомобілів сільгосппідприємств реквізовано бойовиками, зазначає інформаційна компанія «ПроАгро». Вони задіяні на спорудженні блокпостів, перевезенні живої сили, зброї та боєприпасів. Однак і техніка, що залишилася, часто-густо не може вийти на поля, оскільки деякі з них заміновано, а до інших заблоковано під’їзди й міжрайонними, й ґрунтовими дорогами. Подекуди практично не працюють заправки. Не погоджуються їхати до районів бойових дій і компанії, котрі традиційно допомагають господарствам у збиранні технікою та кадрами. Через це багатьом фермерам доводиться спостерігати, як на полях обсипається зерно й пропадає результат їхньої нелегкої праці.

Битва за врожай стає битвою в буквальному сенсі слова. Не поодинокі випадки, коли машини з намолоченим зерном під загрозою застосування зброї викрадають дорогою з поля, і хоча хлібороби теж не з лякливого десятка, однак проти автоматів і гранатометів аргументів у них украй мало.

Але навіть якщо зерно вдається зібрати й вивезти на тік, то продати його в зоні АТО вельми проблематично, повідомляє «ПроАгро». Покупців мало, особливо тих, хто готовий сам за ним приїхати. Найближчі елеватори, шлях до яких також часом досить небезпечний, часто не працюють з різних причин, але найголовніша з них — відсутність електроенергії.

Оскільки з реалізацією зерна на Донбасі проблеми, ціни на нього в регіоні — найнижчі в Україні. У Луганській області, за інформацією «ПроАгро», продовольчу пшеницю на умовах самовивозу можна сторгувати й за 1800 грн./т, хоча вже на сусідній Харківщині ціна починається мінімум від 2100 грн./т. Також тут найнижчі ціни на ячмінь — від 1700 грн./т і на ріпак — від 4000 грн./т.

Під загрозою і врожай пізніх зернових, зокрема, кукурудзи, а також соняшника й сої. Кукурудза та соняшник — культури високорослі, й у них часто влаштовують засідки й привали і українські військові, і бойовики. Знаючи це, поля активно обстрілює артилерія,  щодня зростає кількість вирв від снарядів, серед яких часто є і такі, які не розірвалися, а тому виводити сюди комбайни, навіть якщо війна раптом припиниться, буде дуже небезпечно.