Сільгоспвиробникам Кремінського району, розташованого в зоні АТО, можна сказати, пощастило. У цьому регіоні — на півночі Луганської області — не було великих збройних сутичок, що допомогло вберегти врожай від артилерійського вогню.
А пшениця цього року вдалася на славу. Якщо за останні п’ять років середня врожайність озимих у районі становила трохи більш як 23 центнери з гектара, то сьогоднішній результат перевищив рубіж у 31. Найбільша врожайність у
ПП «Агро-98» — майже 49 ц/га. Валовий збір зерна, а це майже 50 тисяч тонн, допомагає повністю забезпечити продовольчу безпеку району.
За рахунок чого досягнуто таких результатів?
— Протягом останніх п’яти років ми значно поліпшили агротехніку обробки ґрунту, а це в умовах зони ризикованого землеробства дуже важливо, — розповідає начальник управління агропромислового виробництва райадміністрації Юрій Тютюнник. — Насамперед сільгосппідприємства визначилися із сортовим складом пшениці. Тепер аграрії переважно використовують зерно, яке витримує високі температури в теплий сезон і низькі — зимової пори, більше уваги приділяють захисту рослин і мінеральним добривам. Здалося б, нічого нового в технології землеробства не з’явилося, але результати тішать. Змінюється ставлення людей до сільгоспвиробництва. Я б сказав, що воно сьогодні відповідальніше. Для розвитку сільгоспвиробництва аграрії не бояться експериментувати. ПП «Агро-98», наприклад, уперше посіяло майже 420 гектарів нової для себе культури — гірчиці. І вже очевидно, що цей експеримент виправданий на всі сто відсотків. На жаль, на півдні, сході й у центрі регіону, де проходять бої і масований артилерійський обстріл, значну частину врожаю знищено, і ми усвідомлюємо свою відповідальність за те, щоби засіки Луганщини були наповнені.
Зважаючи на підвищення цін на пальне, мінеральні добрива, посівний матеріал тощо, в регіоні змінюють методи агротехніки, триває пошук нових технологій сільгоспвиробництва. Без цього вже не проживеш. Однак, правду кажучи, створення умов, наближених до європейських, під силу не всім сільгосппідприємствам. 44 господарства району обробляють у середньому по 100 гектарів землі, і лише п’ять — 3 тисячі гектарів і більше. Вони мають потужні комплекси, які допомагають зібрати й закласти новий урожай у стислі терміни і без втрат. Але проблеми, що виникли в регіоні в зв’язку з воєнними діями, сьогодні зрівнюють усіх — як дрібні, так і великі господарства. В області зупинили свої виробництва Лисичанський нафтопереробний завод і Сєверодонецький «Азот». І якщо протягом багатьох років луганські аграрії могли закуповувати нафтопродукти та мінеральні добрива з певною знижкою, про яку з виробниками домовлялося керівництво області в рамках соціально-економічного партнерства, то нині поновлення процесу найближчим часом залишається проблематичним.
Однак аграрії не можуть чекати. Не може чекати земля. Тому для закладки нового врожаю в районі шукають шляхів для закупівлі нафтопродуктів та інших матеріалів за розумними цінами. В ситуації, що склалася, вони сподіваються тільки на свої сили.
Луганська область.
ФАКТ
У структурі посівних площ Кремінського району зернова група становить 53 відсотки.
