У Росії визначилися з найголовнішим ворогом Кремля: за принципово незалежним (від здорового глузду і логіки) моніторингом, «злісно надуті губи, похмурий погляд з-під брів, жорсткий роздратований голос, насуплений, вічно незадоволений і брутальний вигляд» Турчинова забезпечили йому перемогу в цій номінації, витвореній схибнутою уявою пропагандистської челяді Володимира Путіна. Саме «кривавий пастор», за версією телеканала «Россия-24», «організував в Україні держпереворот, розв’язав війну на Донбасі, кинув армію проти власного народу» і запровадив широкомасштабну акцію «буквального чавлення людей бетеерами...». У цій справі, запевнив відомий «експерт з українських питань» Костянтин Затулін, його «ні з ким не переплутаєш». За лідерством у «партії війни» Турчинова «на кривій ніхто не об’їде, ні Дмитро Ярош зі своїм «Правим сектором», ні Олег Тягнибок зі своєю «Свободою»...

Одне слово, хоч би скільки Ярош трусив своїми візитками, а продуктивність броньованого «пасторомобіля», яким «насуплений» секретар РНБО роз’їжджає по вимощеній дітьми і жінками зоні АТО», вища. І, що характерно, не об’їдеш його ні на кривій, ні на прямій: «надме вуста» і вперед — на війну до переможного кінця. А кінець Олександр Турчинов, підказує ведучий програми, замислив жахливий: повернути Україні Донбас і Крим. Уявляєте, який злочин перед їхніми скрепами! Від таких новин обивателі-глядачі без «дозаправки» спати не ляжуть: заснеш — а БТР на тебе клац і переїде, мов коногона з шахти Засядька...
Утім, після розп’ятого хлопчика, зґвалтованих православних цнотливиць до епілептички-пенсіонерки включно і тотально зачищених юними «укропами» снігурів російські телеканали уже нічим нас здивувати не можуть. Хронічно істеричні «сенсації», очевидно, одна з ознак «духовності руського міра». У цій передачі привернуло увагу інше: авторську маячню ведучий підкріпив коментарями «відомих українських експертів», а на це вже не можна заплющити очі. Отже, з’ява в ефірі перша: на екран витягають Наталю Вітренко, чиє одутле обличчя цілком конкурентоспроможне на тлі характеристики, виданій телеканалом пану Турчинову (пам’ятається, колись Леонід Макарович через причину цієї прикрої «фізіології» навіть попросив пересадити його подалі від творців «Досвітніх вогнів»: мовляв, має алергію на характерний запах іншого «теплодайного» засобу. Це його думка, на співавторство не претендуємо. — Авт.).
Здавалося б, з появою потужнішої «плеяди» прихильників возз’єднання з Росією зірка «не нашої Наташі» згасла: у Москві цінують рентабельність капіталовкладень. Аж ні, «жива некурилка», знов знадобилася на агітаційному подіумі. «АТО набирає обертів. Турчинов — торпеда, заряджена Сполученими Штатами Америки», — загартована в затяжній боротьбі з НАТО (із залученням «батальйонів» кликуш на чорноморських набережних), Наталя Михайлівна володіє військовими термінами і знає, що «керівник РНБО з колосальними повноваженнями» — не тільки ключова фігура в країні, а й головний у ній яструб». Щоправда, тут виникає неточність і легка заминка: хто ж саме претендує на статус хижої птиці — Турчинов чи Порошенко? Оскільки керівник Радбезпеки, тобто її голова все-таки Президент, виходить, що саме він, наш дипломатичний Петро Олексійович, ховає свої яструбині кігті за відомими мирними планами. Але «прогресивна» Вітренко не вважає його такою значною постаттю, щоб млявою дипломатією (названою днями згаслою зіркою політестради у «Російській правді» «туалетним папером» без пункту про заборону очевидного для неї нацизму в Україні) була спроможна знешкодити «американський заряд» секретаря РНБО Олександра Турчинова. Утім, кадрова плутанина і спроба учасників передачі зіштовхнути лобами «мирного голуба» і «войовничого яструба» — не варті уваги дрібниці. В усьому, як і стверджують у Кремлі, винна Америка — Наталя Михайлівна не збивається з курсу свого дрібнотоннажного «титаника» з напівзабутою назвою ПСПУ...
Висновок колеги підтвердив директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський, зазначивши, що три хвилі мобілізації, які так дратують московських «мироносців», належать до «тренду «партії війни». До речі, це тут, на українському телебаченні, куди його зрідка, але ще чомусь запрошують для «досліджень», товариш і колишній радник Віктора Медведчука досить обтічно й обережно роздає свої експертні оцінки. В російській пресі і на засіданнях так званого дискусійного клубу «Євразійський вибір» політолог Погребінський дозволяє своєму язикові повну волю: і про держпереворот в Україні, і про необхідність федералізації з наданням певним регіонам реальної автономії, і про загрозу нацбезпеці з боку нинішньої влади, і про українські обстріли мирних мешканців та ескалацію конфлікту з вини Києва. Одне слово, пропагандистський набір «Українського вибору» в його російському варіанті...
Ще один «політолог» — директор Російсько-українського інформаційного центру Олег Бондаренко на закінчення передачі «заспокоїв» глядачів масштабнішим від попередніх висновком: не тільки похмурий Турчинов, а «всі, хто очолює владу в Україні, належить до партії війни — партії з власним народом». Хоча, якщо глибше копнути у «творчість» цього відомого провокатора, котрий в інтерв’ю «Свободной прессе» (справді, «свободной» від незалежності, об’єктивності та правди) зізнається, що протягом семи років «досить щільно, наскільки це було в моїх скромних силах, пропагував у Києві руський мір», то до «партії війни» належить і сам український народ, крім, звісно, тих, хто «дихає Путіним». «Скромні сили» цього нездари, втім, не завадили йому з апломбом оголосити «інформаційний діагноз»: «Не буде цілісності України. Я вам обіцяю»...
...Не менш істеричними впродовж тижня були й друковані видання: «Российская газета», «Известия», «Комсомолка»... Напевно, проведений у Москві «Антимайдан» спричинив серед тамтешніх журналістів епідемію шизофренії, чия маячня заглушила «виття собак, збезчещених зоофілами від дефіциту в ЄС бабів» (бабів у російському сенсі там справді бракує: суцільні мадам, пані, фрау і місіс). У цьому хорі перезбуджених голосів пискнула і реклама: «И один в поле воин, если он по-русски скроен». У перекладі на чесну оцінку незалежного експерта це означало б, напевно, такий варіант: «И один в поле бандит, если он по-русски сшит»...
Агресивна політика РФ доводить відповідність правді саме такого тлумачення. І жодні диверсії на фронтах інформаційної війни не приховають справжньої суті нерекламного висновку...

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.