Трохи прикро, але творчий звіт майстрів мистецтв і художніх колективів Херсонської області, який відбувся 3 жовтня в Національному палаці мистецтв «Україна», не обійшовся без деяких ускладанень і непорозумінь для глядачів. Та про все — по порядку.
Афіша, яка багато днів висіла при вході до палацу, гласила: початок — о 19-й годині. Тільки незрозуміло було, чого? Виставки як однієї зі складових творчих звітів чи концерту? У запрошеннях значилося: відкриття виставки о 17-й, концерту — о 18-й годині. У програмі звіту, де згадувалася й виставка, вказувався початок — 18.00. Знову постає те саме запитання: чого?
Дехто з читачів, а особливо у Міністерстві культури, адміністрації Президента України можуть обуритися: було ж справжнє свято, а автор звертає увагу на якісь дрібниці! Та річ у тім, що ці дрібниці, які трапилися не з вини організаторів звіту — херсонців, зіпсували настрій і натхнення багатьом небайдужим глядачам, котрі були на тому святі. А деякі кияни взагалі не потрапили на нього. Подробиці про це — далі.
Та все ж для тих, хто потрапив до зали палацу, були й приємні новації. Одна з них — письмове звернення до киян та гостей столиці голів Херсонської обласної держадміністрації Бориса Сіленкова і облради Володимира Демьохіна. Воно було вміщено у програмі звіту. І розпочиналося з того, що перші керівники області «Раді нагоді разом з Вами зачерпнути з сонячних джерел самобутнього мистецтва Півдня доброго настрою та натхнення». Далі вони повідомляли, що «Херсонська земля відома розмаїтими культурними традиціями, які саме в нас найстрокатіші, бо мешкають тут переселенці майже з усіх куточків України та з багатьох держав. Найповніше зберігся весільний обряд — саме весільні пісні і досі співаються як фольклорними колективами, так і окремими виконавцями. Саме весільне музично-театралізоване дійство відіграє значну роль у духовному житті мешканців області».
Отже, традиційний концерт, чи концертна програма, як по-різному називають сценічний звіт області, організатори херсонського найменували театралізованою концертною оповіддю своїх майстрів мистецтв та аматорських колективів «Гуля весілля наш Херсонський край».
Свою першу оповідь «Світлою порошею курить чумацький шлях...» херсонці присвятили 360-й річниці створення Української козацької держави та 300-річчю заснування Кам’янської (на теренах області) Січі. Розпочалася вона піснею «Степ», яку виконав соліст обласної філармонії Харіс Ширінський у супроводі її зведеного симфонічного оркестру (диригент — Дмитро Сірий).
Потім на сцені лунали твори «Ой, горе тій чайці», «На Січі», «Козацькі вихиляси», «Козацька лірична», «Козацька слава» та інші, присвячені українському козацтву.
Та по завершенню першої оповіді близько 19-ї Години несподівано настала перерва. Невдовзі на сцену завітав Президент України. І доки звучало його вітальне слово учасникам звіту, тривала церемонія нагородження працівників культури та мистецтв багатьох з тих, хто запізнився чи прийшов на 19-ту годину, згідно з оголошенням на афіші, до зали не пускали. У цей час не пускали взагалі до палацу тих, хто також, мабуть, був збитий з пантелику різночасовими початками звіту.
Неважко уявити, з яким настроєм і «натхненням» вони поверталися додому... Проте у залі палацу «гуляло» багато вільних місць. Тому якоюсь символічною видавалася основна, друга, оповідь дійства «Просили батько, просили мати... до нас на весілля».
Якщо я не помилився у підрахунку, 31 музичний і пісенний твір у цій оповіді 11 сільських ансамблів і фольклорних гуртів з шести районів області разом з кількома районними колективами та оркестром української народної музики «Венцерада» Херсонського музичного училища яскраво відтворили на сцені народні автентичні традиції області.
Цікавим був склад виконавців тре-
тьої оповіді «Лелеки... лелеки» (Ми діти твої, Україно): камерний оркестр музичного училища, зведена капела бандуристів «Чарівні струни», жіночий склад хореографічного ансамблю «Ексклюзив-Данс» і хор Херсонського училища культури, зразковий ансамбль «Радість» та аматорський хореографічний колектив «Надія» Каховського палацу культури, хореографічний колектив «Веселі хлоп’ята» Скадовського РБК і... молодша група зразкового ансамблю сучасного танцю «Божа корівка» Новокаховської середньої школи № 15.
До речі, перед театралізованим дійством на виставці декоративно-ужиткових та образотворчих творів демонструвалися сцени «У Козацькому степу», «Українське весілля на Херсонщині кінця XІX ст».
На початку четвертої оповіді херсонці повернулися до сумного минулого — виконали фрагмент з опери «Панахида за померлими з голоду» і завершили її низкою творів «Ми народилися в Україні». Окрім акторів музично-драматичного театру, студентів училища культури, зведеного балету Херсонського училища культури фінальну частину оповіді виконував також шкільний ансамбль сучасного танцю — херсонської СШ № 55. Це свідчить про те, що у середніх школах області надають увагу народному і сучасному мистецтву. 
Авторське побажання херсонцям. Розвивайте, збільшуйте свої матеріальні та духовні надбання, наполегливіше прагніть нових досягнень і злетів. І з використанням місцевих народних традицій і сучасних новацій весело і завзято гуляйте весілля... Було б за що! Усім херсонцям: гірко!
На знімку: отак колись танцювали на весіллі.
Фото Анатолія СЕЛЕНТІЯ.