Міністерство освіти і науки має намір реформувати систему видання навчальної літератури для вишів та шкіл. За словами очільника відомства Сергія Квіта, професійний відбір шкільних підручників «не мають здійснювати державні службовці, варто довіритися фахівцям».

Коли і в якому саме вигляді запрацює нова система, поки що невідомо. Через свій сайт МОН запросило громадськість обговорити аналітичну записку «Навчальне книговидання в Україні: пропозиції змін», створену за матеріалами зустрічей чиновників та експертів, що відбулися в міністерстві з ініціативи Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. Документ підготували в рамках проекту «Освітня політика: новий формат» благодійного фонду «Інститут розвитку освіти» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Експерти радять зруйнувати монополію МОН, яке зосередило у своїх руках відбір, фінансування, замовлення та постачання навчальної літератури. 

«Основні споживачі продукції цієї системи — школи, шкільні бібліотеки, вчителі та учні (як і їх батьки) — не мають реального впливу на неї», кажуть автори аналітичної записки.

Така система породжувала непрозорі схеми відбору рукописів підручників і розміщення відповідних замовлень у видавництвах. Останнім часом діяльністю підпорядкованого МОН Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, який опікувався навчальною літературою, зацікавилися правоохоронні органи, його керівників відсторонено від виконання обов’язків.

Нині обговорюється пропозиція скасувати традиційний конкурс з відбору рукописів підручників, адже його процедура не гарантувала прозорого визначення справді якісного продукту. Понад те, чиновники мали можливість безкарно ігнорувати результати цього конкурсу. За даними Рахункової палати, 2010 року не було видано двадцять найменувань книжок-переможців, 2011-го — півсотні! Водночас було профінансовано видання 24 підручників, які не брали участь у конкурсі!

В ідеалі замовником такої літератури має бути не міністерство, а школа. Експерти підтримали ідею створення порталу, на якому розміщуватимуть електронні версії вже надрукованих і щойно створених підручників. Щоб працівники шкіл мали вільний доступ до електронних рукописів і могли визначити найкращий. Найбільш рейтингові віддаватимуть до друку.

Час розробити нові критерії оцінювання навчальної літератури, повернутися до практики апробації підручників та ліквідувати принцип «лінійки» (коли переможець конкурсу підручників для 1 класу з певної дисципліни отримував фінансування на створення навчальної літератури для наступного класу вже майже «автоматом», за рішенням підконтрольної МОН предметної комісії).

Є чимало запитань до процедури надання такій літературі грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», деякі експерти пропонують взагалі замінити грифування підручників сертифікацією.

Друкують літературу на наступний навчальний рік у поточному календарному році — навесні та влітку. «Це створює екстремальну ситуацію, коли видавництва, які отримали держзамовлення, часто друкують підручники поспіхом і «в кредит», коли кошти на їх рахунки ще не надійшли, — зазначають автори аналітичної записки. — Це позначається на якості і призводить до зриву термінів доставки». Доопрацювання книжки після конкурсу, редагування, коректура, верстка, підготовка художнього оформлення, схем, таблиць здійснюються в режимі авралу.

Нині у школах чекають на нові підручники для шестикласників. Щоправда, невідомо, чи встигнуть їх отримати до вересня. Нещодавно перерахували за призначенням 52 мільйони гривень, виділені цього року на навчальну літературу.

— Оскільки можливості державного бюджету обмежені, кожного року, як правило, друкують підручники для одного класу, інколи — для двох. Зокрема 2014 року друкуватимуть підручники для 6 класу (з усіх предметів) — 41 назва для закладів з українською мовою навчання і 54 назви для закладів з навчанням мовами національних меншин, — коментує директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко. — Крім того, мають побачити світ 12 назв підручників для третьокласників — для шкіл з навчанням мовами національних меншин. Їх планували видати торік, але через недофінансування цього не зробили. Крім цього, 2014-го маємо видати 17 назв підручників для дітей з вадами зору: зокрема, 12 — шрифтом Брайля. На все це передбачено виділити майже 90 мільйонів гривень, нині проавансовано 52 мільйони.

Фотоетюд Анастасії СИРОТКІНОЇ.