Андріївський рецепт

Чотири роки тому тутешні жителі організували сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Добробут Андріївки» — для приймання та збуту молока. Спочатку було сімнадцять членів. Сьогодні — близько двохсот. Суттєво допомогла облрада в рамках програми підтримки тваринництва. А також сприяння надав інвестиційний проект підвищення скотарства на території Андріївської сільради — за участі Канади, США, Франції. Вони допомагають у придбанні устаткування, організації системи контролю якості, консультаціях працівників.

Сільрада надала приміщення й земельні ділянки. Було закуплено й установлено охолоджувачі, лабораторне обладнання. І справа пішла. По сировину сюди приїжджають із Дніпропетровщини, з інших областей. Уклало підприємство договір із відомою французькою компанією, що має виробничі потужності в Україні.

— Щоранку молоковози проїжджають по селах, просто біля хат кооператорів забирають молоко, на місці роблять аналіз на кислотність, — розповіла лаборант молокоприймального пункту Ірина. — Уже в лабораторії досліджуємо за п’яти показниками — жирність, кислотність, білок, щільність, наявність води. Протягом трьох годин молоко охолоджується, беремо аналіз на наявність антибіотиків. Після чого продукція зливається в молоковози покупців.

За її словами, середня закупівельна ціна за рік — дві гривні сорок копійок за літр. Здають люди не менш п’яти тисяч літрів з корови -і щотижня одержують живу копійку.

Крім того, за молоко, що відповідає європейським показникам якості, кооператори одержують спеціальний бонус — двадцять копійок за літр. Якщо жирність перевищує базові 3,4%, то за кожну додаткову жиро-одиницю — плюс 5 копійок.

Також членам «Добробуту Андріївки» надаються різні препарати, що допомагають ретельніше доглядати за тваринами: наприклад, лавсан для якісного проціджування, дезінфікуючі речовини для обробки вимені до й після доїння. Ті, в кого п’ять і більше корів, безплатно отримали доїльні апарати.

При підприємстві є пункт штучного запліднення — за рахунок канадського сімені вдається одержати добрий приплід. А в рамках одного з проектів було закуплено двадцять голів племінних ялівок і безплатно передано бажаючим родинам. Ті, хто одержав ялівок, вигодовують їх, осіменяють, приплід залишають собі, а тварину передають іншій родині. За таким само принципом розподілили й свиноматок.

Не забувають у кооперативі й про соціальну відповідальність. Для жителів села тут створено тренажерний клуб «Добриня Андрійович» — із сучасним устаткуванням. Організовують і беруть участь у різноманітних сільських заходах: нещодавно відбулося свято «Кооперативна сім’я» із цікавою програмою, конкурсами й призами — бідонами для молока.

Не все йшло гладко. Через прорахунки колишнього керівництва в кооперативу з’явився борг у десятки тисяч гривень. Тоді люди переобрали голову, вирішили на певний час заморозити борг — дати кооперативу можливість вибратися із кризи. Заборгованість погасили за три місяці.

— Найважливіше в цій справі — зберегти довіру людей, — коментує голова РДА. — Цьому кооперативу вдалося із честю вийти із ситуації. В іншому кооперативі району керівництво довіру втратило, і кооператив практично розвалився. Хто здаватиме молоко, не маючи впевненості в тому, що за нього заплатять?

На сьогодні кооператив збирає близько двох з половиною тонн молока, а планує — до чотирьох тонн, за рахунок нового приплоду. Тоді компанія-покупець обіцяє постачити міні-переробний комплекс для виробництва різних видів молочної продукції. Почати хочуть із простого — випуску пакетованого й згущеного молока.

— Плануємо також створити приймальні пункти з охолоджувачами в кожному селі й доставляти звідти вже охолоджене молоко на власну переробку, — розповіла голова кооперативу Антонина Куриленко. — Це вже почало реалізовуватися: у віддалених селах обладнано міні-танки, куди люди самі зносять молоко. І за кожний зданий літр без залучення техніки додатково виплачуємо п’ять копійок.

Кооператив — неприбуткова організація, тому прямо дохід від його роботи в сільський бюджет не надходить — крім оренди за землю й приміщення. Але тут працює семеро осіб, які одержують зарплату й платять податки. А з розвитком кооперативу з’являться й нові робочі місця.

У селі розвивається й така порівняно нова для України справа, як сімейні міні-ферми. Піонером стала нинішній голова «Добробуту Андріївки» Антоніна Куриленко, яка відкрила із чоловіком ферму на десять голів ще понад два роки тому. Кошти для будівництва й устаткування надала канадська організація — у вигляді тривідсоткового кредиту на 140 тисяч гривень і розробленого проекту. Вклали й власні заощадження. Кажуть, що за нормальних закупівельних цін на молоко ферма окупиться за три-чотири роки.

Основні відмінності міні-ферми: дуже багато світла, стін немає — їх заміняють спеціальні штори. Обладнано кормовий стіл. Тут — своя лабораторія, охолоджувач. Крім свого молока, на фермі приймають і сусідське — тричі в день до восьмисот літрів, його потім забирає кооперативний молоковоз.

У середньому за рік у Куриленків 6,5 тисячі літрів молока дає кожна корова. Годують їх тим, що одержують зі своїх п’яти паїв. Самі заготовлюють комбікорм і сіно.

— Наша родина може не тільки покрити видатки на утримання ферми, а й заробити для нормального життя. Але щоб назвати це бізнесом, потрібно тримати більше корів, — вважає Антоніна Володимирівна, яка була визнана на Дніпропетровщині «Жінкою року-2012». — Коли ми починали, подібного досвіду в Україні не було. Доводилося до всього доходити самим, стали в нагоді й поради канадців. Сьогодні до нас постійно приїжджають із різних регіонів країни — по досвід, технології і поради.

Куриленки переконані, що перспективи в міні-ферм неабиякі. Господарям зручніше тримати десять корів у нормальних умовах, ніж чотири в жахливих — як це було колись у них самих. За рахунок таких ферм і кооперативів можна відродити українське село, зробити життя людей у них людським.

Дніпропетровська область.