Зерно є. Чи буде фінансовий урожай?

Жнива на Полтавщині почалися фактично за тиждень до кінця червня. У зоні лісостепу область першою взялася за збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Однак це зумовлено досить значною строкатістю її кліматичних умов і, відповідно, різними термінами дозрівання рослин. Цього року згадані особливості були надто помітними. Якщо травнева спека «припалила» налиті зерном колоски передовсім у господарствах на півдні краю й дала їм змогу стартувати першими, то в більшості районів пшениця для досягнення необхідної стиглості потребувала ще хоча б тижня сухої сонячної погоди.

Майже одразу після згаданого вибіркового старту Полтавщину накрили рясні дощі. Це, звісно, загальмувало роботи в полі. Тож за першу десятиденку жнивування в регіоні скосили й обмолотили (різниця у площах, де виконані обидві технологічні операції залишається мізерною, оскільки майже скрізь застосовують пряме комбайнування) зерно менш як на 7 тисячах гектарів при загальнообласному клині ранніх культур близько 350 тисяч га. Дивуватися цьому не варто. Адже на той час, за інформацією департаменту агропромислового розвитку ОДА, селяни тринадцяти, тобто більше половини районів області практично не починал жнивувати і тільки «примірялися» до загінок.

І це за того, що торік на таку дату жниварі краю впорали удесятеро(!) більшу площу. Але ж і вологість зерна тоді була зовсім інша (за вчорашньої 20-відсоткової воно має «вистоюватися» у полі — збирання комбайнами «напряму» вимагає бодай 18—16 відсотків, а ще краще — 14). Середня врожайність ранніх зернових і зернобобових із перших полтавських укосів становила 34,4 центнера з гектара за минулорічної — 39,8. Водночас головний хліб краю — озима пшениця — давав на круг по 38,4 центнера. Незначне зниження її врожайності фахівці пов’язують із тим, що цю «довгограючу» культуру взимку «придавили» морози (13 тис. га через холоднечу та інші примхи погоди взагалі загинули), а навесні «підсмажила» посуха.

Хоча спеціалісти прогнозують задовільну середню врожайність озимої пшениці — на рівні 42 центнерів із гектара за валового збору 900 тисяч тонн. Цей передбачуваний обсяг не досягне реального минулорічного. Адже й засіяна під урожай нинішнього року озимою пшеницею площа на 20 тисяч гектарів менша тієї, з якої збирали попередній урожай цієї стратегічної культури. Загалом за останню п’ятирічку її площі на Полтавщині скоротилися практично на 100 тисяч гектарів. Пов’язано це насамперед із несприятливою для селян ціновою політикою, що зазвичай знижує рентабельність того ж головного хліба до критичного рівня. Скажімо, минулого року, згідно з офіційними даними (хоча їм вірять далеко не всі), рентабельність виробництва пшениці в області становила 2,5 відсотка.

За таких умов полтавські аграрії дедалі частіше віддають перевагу значно вигіднішим для них пізнім культурам. Якою буде закупівельна ціна добірної полтавської пшенички цього року? Поки що пропозиції від потенційних покупців нібито обнадіюють сільгоспвиробників. Про «вчорашні» 2600 чи «сьогоднішні» 2200—2245 гривень за тонну продовольчого зерна донедавна їм доводилося тільки мріяти. Тим паче, що, за офіційними даними, на початок нинішніх жнив його ціна порівняно з минулорічною зросла на 43 відсотки. Зрозуміло, що в період масового збирання хлібів вартість пшениці знижуватиметься. Та все ж ціну такого збіжжя «на межі» 2000 гривень за тонну хлібороби вважають досить пристойною.

Хоча й не всі. Дехто з аграріїв пропонує, перш ніж милуватися новими цінниками на своє збіжжя, поглянути на курс долара. Якщо прикласти це мірило до сьогоднішньої закупівельної вартості пшениці, то виходить, що в доларовому еквіваленті вона порівняно з минулим роком таки... подешевшала. На відміну від пального, міндобрив, засобів захисту рослин, які найміцніше прив’язані до того ж курсу «зеленого», що останнім часом невпинно повз угору. За таких умов «мужицька арифметика» видається не такою втішною. І породжує чимало запитань щодо майбутньої поведінки на зерновому ринку головних його гравців — потужних трейдерів. Чи не піддадуться вони спокусі «нагріти» селян саме на курсових маніпуляціях? Шпарки для спекулятивних операцій у цій сфері, на думку сільгоспвиробників, мусять закрити 

урядовці.

Чи не «підведуть» якісні показники зібраного врожаю? Поки що вони задовольняють полтавських аграріїв. За інформацією агродепартаменту ОДА, у перших партіях тільки-но обмолоченої пшениці вміст клейковини та білка загалом відповідав параметрам продовольчого зерна другого класу. За таких обставин спеціалісти прогнозують: 70 відсотків зібраного в регіоні під час нинішніх «ранніх» жнив збіжжя поповнять саме продовольчі запаси. Водночас на початку жнив головні їхні побоювання були пов’язані з погодою. Рясні дощі у жнива, які «вимивають» із зерна клейковину й зменшують обсяги продовольчої пшениці, оптимізму не додавали. На щастя, у перші дні жнивування вони не були затяжними. Тож фахівці вважають, що підстав для тривоги поки що немає. І сподіваються, що в «небесній канцелярії» почують молитви селян за долю врожаю.

Полтава.