Хижак у місті

Такі закони природи — виживає сильніший.

Зранку насипав насіння в годівницю. Як завжди. Кілька разів підходив, кидав погляд на пташину їдальню і ніяк не міг зрозуміти: чому не прилітають та не їдять?

Десь за півгодини помітив навпроти вікна велетенського голуба з дивним оперенням. Але коли він повернув дзьоба — зрозумів, що це не голуб. Яструб. Малий. Самець. Трохи схожий на кібця. Але саме таке оперення виказувало його вид — яструб малий.

Зрозуміло, чому не було малих пташок. Бо вони його бояться як вогню. Їжа цього яструба — дрібні і середні пташки. Зазвичай він живе в лісовій місцевості. А Чернігів — це, виявляється, не лише село з тролейбусами, а ще й ліс. Устиг зробити кілька знімків довгофокусним об’єктивом і почав знімати відео. Яструб гойднувся і полетів. Дрібні птахи з’явилися хвилин через 45. Синиці, горобці, чижі та голуби знову ласували насінням. І майже не боялися мене.

А я роздивлявся фотознімки. Після максимального збільшення помітив кров на кігтях яструба. Ось чому довго не було птахів — хижак уже був ситий.

Після цього випадку продовжуватиму годувати птахів. Адже коли один сильніший убиває, то інший все одно мусить допомагати слабшому. Такий закон людяності.

Чернігів.