Штаб є. Але битви за врожай не буде

Запитання не риторичне, бо Хмельниччина не хотіла б втрачати тих лідируючих позицій з валу зернових і з урожайності окремих культур, що мала торік. Однак уже тепер доводиться визнавати, що рекордних планок навряд чи вдасться досягти. Замість цифри більш як у три мільйони тонн зерна нині прогнозується лише 2,85 мільйона. І причина не тільки в можливому зниженні врожайності, а ще й у тому, що трохи недосіяли, трохи змінили структуру посівів. Так, у кількох районах спостерігається явна тенденція до скорочення площ під кукурудзою — на чотири-вісім тисяч гектарів. А загалом під «королеву полів» в області відведено на 40 тисяч гектарів менше, ніж торік. Щоправда, її місце зайняли технічні культури. Але є і такі райони, де просто недосіяли по 2—2,5 тисячі гектарів. А це суттєво вплине на валові показники.

Ситуацію до певної міри можна пояснити зміною попиту на ринках збуту. Але є й інша суттєва причина. Після значного подорожчання пального та інших складових виробничого процесу значно підстрибнула й собівартість практично всіх культур. Приміром, для пшениці цей показник зріс, порівняно з минулим роком, на 13 відсотків, а для кукурудзи — на 18. Якщо витрати закладати в ціну майбутнього врожаю, то вона має помітно підвищитися. Але чи знайдеться на такий дорогий товар покупець?

Це вкрай важливо для тих, хто вже практично стоїть на переджнивному старті. Однак ні місцева влада, ні створений штаб не знають відповідей. Зрештою, як і на багато інших запитань. Чиновники насамперед фіксують суху статистику, якій, до речі, довіряють далеко не всі.

«Як людина, котра має досвід ведення сільськогосподарського бізнесу, можу сказати, що половина таких показників не відповідає дійсності, — висловив свою думку новопризначений голова Ізяславської РДА Микола Камінський. — Адже завдання влади не проводити моніторинг якихось загальних показників, а допомагати тим, кому це насправді потрібно. Приміром, департамент агропромислового розвитку нині звітує про те, що на місцях є запас десяти тисяч тонн пального. Тобто, в кожному районі в середньому має бути закуплено 500—700 тонн. Але ж насправді цього немає. Та й зрештою не всіх орендарів сьогодні можна перевірити, бо вони не надто охоче діляться інформацією про свою виробничу діяльність». Приміром, Ізяславський район був названий серед тих, де не вистачає сховищ для зберігання ріпаку. Але ж цю культуру сіють сільгосппідприємства, чиї виробничі потужності перебувають за межами району та області. Звичайно, вони подбають, де і як зберегти зібраний урожай, незалежно від того, прозвітував район про готовність зернотоків, складів та хлібоприймальних підприємств чи ні.

А от про кого насправді варто було потурбуватись, то це про невеликі підприємства, котрі ще не встигли створити власну базу. Чи про малі фермерські господарства, які не мають своїх агрономів, механіків, інших спеціалістів. От з них і не потрібно запитувати цифри про готовність, а навпаки, підказати, як справитись із тими чи іншими виробничими проблемами.

З такими думками важко не погодитися. В Ізяславському районі розраховують зібрати 17 тисяч гектарів ранніх зернових. Прогнозують середню врожайність більше як у 53 центнери з гектара. Сподіваються, що з усім справляться вчасно. Але не стільки завдяки підтримці чи будь-якому впливу влади, штабів, статистики, як зусиллям та зацікавленості в успіхові самих орендарів.

Подібні настрої нині панують і в інших районах.

— Ніякої битви за урожай ми не очікуємо. Буде хоч і напружена, але нормальна робота в господарствах, — переконаний голова Шепетівської райдержадміністрації Микола Дорощук. — На території району працює така потужна компанія, як «Сварог-Агро», котра самотужки вирішує всі виробничі проблеми. А от кому справді сутужно, то це невеликим фермерським господарствам. Передусім вони потерпають від вкрай поганого фінансового забезпечення. До інфляції, зростання цін на пальне, енергоносії та техніку додалося ще й банкрутство двох банків, де зависли кошти кількох господарств району. Тож як можна ставити у вину деяким керівникам те, що вони не запаслися пальним. Уже тепер зрозуміло, що їм доведеться працювати у жнива, що називається, з коліс: продадуть партію зібраного врожаю — закуплять пальне для подальшої роботи. І так аж до завершення не тільки жнив, а й осінньої засіву.

За словами заступника директора департаменту сільського господарства Вадима Конончука, області для збирання врожаю знадобиться близько 600 мільйонів гривень. При цьому майже 80 відсотків цієї суми становитимуть власні кошти агроформувань. Тобто розраховувати на сторонню підтримку мало хто буде. Стосуватиметься це не тільки фінансів, а й практично всіх складових жнивної кампанії.

Скажімо, і такої, як наявність зернозбиральної та іншої техніки. Нині на Хмельниччині налічується 1700 комбайнів. Є серед них сучасні високопродуктивні, які з легкістю справляються із жнивними завданнями. В середньому навантаження на комбайн сягатиме 223 гектари. Однак цифра ця малопоказова. Насамперед через те, що новому комбайну під силу й значно більші обсяги, а от старому — і з половиною впоратись буде важкувато.

Та проблема в тому, що сучасних потужних комбайнів лише 253, тобто 16 відсотків. Нинішнього року жодне господарство краю не придбало жодного нового. Ще 300 — техніка, яка пропрацювала не менше десяти років. А от у решти значно більший строк експлуатації. І тому встигати за лідерами, розраховувати на максимально швидкі темпи жнивування доволі проблематично.

Для того, щоб вкластися у заплановані строки, потрібно ще не менш як 200 комбайнів. Аграрії сподіваються, що із залученням додаткової зернозбиральної техніки не виникатиме багато проблем. Адже власники зацікавлені в тому, щоб їхні комбайни працювали й приносили прибутки. Головне, аби вистачило коштів заплатити за виконані роботи. Попри всі труднощі, а без них не обходяться жодні жнива, в багатьох районах налаштовані доволі оптимістично. Так, очільник Чемеровецької райдержадміністрації розповів, що із 20 тисяч гектарів там планують зібрати 150 тисяч тонн зерна. В загінки вийдуть понад сто комбайнів. У господарствах уже прозвітували і про належний запас пального. Готові до роботи зерноприймальні склади та підприємства. Тож теоретично все налаштоване на те, щоб справитися зі жнивами за два тижні. Але як буде практично, покаже час. Чекати залишилось недовго.

Хмельницька область.