Солодкі ягоди доводиться задешево віддавати оптовикам
Ще за кілька десятків метрів до Тернопільського центрального ринку в повітрі витає неповторний запах полуниць. Вони тут повсюди: в ящиках, відрах, плетених корзинках... Ягоди великі, свіжі, запашні. Й ціна більш ніж доступна — 8—10 гривень за кілограм, за відро — 50—60. Вони радують покупців — практично ніхто з ринку без полуниць не повертається, і засмучують продавців.
Поки панові Миколі наповнюють відро добірними ягодами, він жартує, що має добру витримку і хоч би яка гарна була привозна полуниця, завжди чекає свою, почаївську. Її смак неповторний. Вирощена без хімії, та й поторгуватися можна із жіночками, не те що з перекупниками. Почаївська — то ніби торгова марка. Насправді вирощують полуницю не лише в містечку Почаєві, що в Кременецькому районі, славному Свято-Успенською лаврою, а й у багатьох навколишніх селах. Для місцевих жителів це спосіб вижити, бо роботи в селах практично немає.
— Живемо разом із батьками, — розповідає Людмила Кондратюк і з села Раславки, під Почаєвом. — Батько оформляє пенсію, мамі не вистачає до необхідного стажу кілька місяців, а доробити немає де. Ми з чоловіком також безробітні, маємо двох дітей-школярів. Увесь наш дохід — з домашнього господарства. Паї в оренду не здавали, обробляємо самі. Тримаємо три корови, ще донедавна мали шість. Скоротили поголів’я через низьку закупівельну ціну на молоко. Тепер здаємо літр по 2 гривні, а на ринку його продають по 5—6. Ось і частину площ під полуницями, швидше за все, доведеться переорати. Наразі вирощуємо їх на 50 сотках, але самі бачите, яка ціна. В сусідньому селі Лосятині створили кооператив «Ягідний край», який становить серйозну конкуренцію на ринку. Спочатку обіцяли, що всю вирощену в кооперативі полуницю забиратиме компанія «Данон». Потім казали, що частину возитимуть до Львова. Але перекупники витісняють нас і з тернопільських ринків. Якщо так буде й з малиною, то не знаю, як далі бути. Односельці знову масово їдуть на сільгоспроботи до Польщі, хоч останніми роками цей потік дещо зменшився.
На те, що дедалі важче витримувати конкуренцію з кооперативом, скаржилася і пані Мілентина з Лосятина (прізвища жінка назвати не побажала). В неї під полуницями 20 соток, вирощує і малину. Біля ягід треба добре наробитися, каже вона, зібрати, доставити, на ринку постояти... Коли все порахувати, то дохід більш ніж скромний.
У Почаєві та навколишніх селах полуниці вирощують давно. Ще за часів Союзу місцеві селяни мали з ягід додаткові прибутки. Сюди приїжджали рефрижератори з Москви, Ленінграда, Києва, забирала їх кооперація, консервні заводи. Тепер доводиться реалізовувати вирощене самим або запівдарма віддавати перекупникам.
У Лосятині, між тим, своїми кооперативами гордяться: «Лосятинське молочне джерело» співпрацює з Кременецьким молокозаводом, «Ягідний край» теж має надійні канали збуту.
— Ми прагнули створити робочі місця у себе, щоб люди менше виїжджали за кордон на заробітки, щоб молоді народжували дітей, доглядали за старими батьками, — розповідає сільський голова Надія Залевська. — І це в основному вдалося. Завдяки участі в різноманітних проектах оновлюємо стадо корів і свиней, сорти полуниці, малини. У домогосподарствах — по дві-три, а то й п’ять і більше корів. Перспективними сортами полуниці в кооперативі засаджено 20 гектарів, ще 5 гектарів посадимо цього року, а загалом під полуниці передбачено відвести 50 гектарів. Сорти імпортні: зі смаком суниці, банана... Роздали їх і людям в особисті господарства. Створили ще один кооператив, неприбутковий, що надає допомогу селянам у техніці. Закінчуємо комплекс для заморожування ягід.
Надія Яківна вважає, що для села нині кооперативи — то перспектива. Недарма по досвід до Лосятина приїжджають делегації з багатьох областей України.
Мов бджоли на мед, злітаються сюди в полуничний та малиновий сезони й перекупники. Вони й становлять селянам основну конкуренцію на ринках.
Наприкінці нинішнього полуничного сезону разом із партнерами в селі планують провести перший фестиваль «Полуничка» і зробити його традиційним.
— Якби не кооперативи, участь у різноманітних проектах, ми не змогли б вирішити стільки соціальних питань для жителів Лосятина і сіл, що входять до нашої сільської ради: поміняти вікна й двері у школі, клубах і будинках культури, завершити дитячий садок. Тепер на порядку денному — ремонт доріг. Мусимо поспішати, бо коли розпочнеться адміністративно-територіальна реформа, то нас, швидше за все, укрупнять з центром у Почаєві, а там на першому місці буде благоустрій міста.
Ця невтомна жінка зробила багато для рідного Лосятина та навколишніх сіл. Щоправда, не всі новації сприймаються одразу й однозначно. Але що вони є імпульсом для розвитку села в нинішніх умовах, сумніватися не доводиться.
Тернопільська область.
Фото автора.
Людмила Кондратюк (ліворуч) і Галина Туруло пропонують смачні ягоди.
МІЖ ІНШИМ
«Ліве» пальне продавали аграріям
Ниточка, за яку зачепилися тернопільські податківці, привела на підпільний міні-завод з виробництва дизельного пального в одній із східних областей України. Його потужність сягала приблизно 150 тисяч тонн пального в місяць. Реалізовували пальне без жодних дозвільних документів у Тернопільській та інших областях. Сировиною слугували відпрацьовані паливно-мастильні матеріали. Продавали нелегальну продукцію, яка коштувала на 10—15 відсотків менше, ніж на офіційних автозаправках, в основному підприємствам, які здійснюють транспортні перевезення, фермерам на нафтобазах, всім охочим — з пересувних бензоколонок. За словами начальника слідчого управління фінансових розслідувань головного управління Міндоходів в Тернопільській області Ігоря Сторожука, фахівці зробили висновок, що це пальне не тільки не відповідає вимогам Держстандарту, а й має шкідливий вплив на організм людини. Податківці вилучили обладнання для виготовлення фальсифікату, більше 80 тисяч літрів готового пального і понад 16 тисяч літрів сировини — загалом на суму 3,3 мільйона гривень. У ході досудового слідства буде встановлено, скільки втратив бюджет від несплачених податків. Причетним до махінацій загрожують чималі штрафи або позбавлення волі.
ТИМ ЧАСОМ
На півдні вирощене вже реалізували
У нинішньому сезоні, за словами керівника проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяни Гетьман, відзначається зниження врожайності суниці садової (яку часто називають полуницею). Насамперед у південних і центральних регіонах країни, де насадження у квітні, під час цвітіння, сильно постраждали від низки похолодань. На сьогоднішній день ціни у великих господарствах є зіставні з торішніми, але найближчими днями очікується підвищення, бо фермери на півдні фактично вже розпродали свій урожай. Загалом, за прогнозами «АПК-Інформ: овочі та фрукти», середня за сезон ціна на суниці виявиться на 20 відсотків вища, ніж торік — за рахунок нижчої врожайності в господарствах.
