Україна дозволила імпорт польської свинини
Минулого тижня посадовці, які опікуються вітчизняним агропромисловим комплексом, дали добро на ввезення з Польщі свиней, свинини, а також похідних продуктів на терени нашої держави. Раніше ми відмовлялися від таких товарів через зафіксовану в сусідній країні АЧС. Щоправда, останній випадок африканської чуми свиней трапився у Польщі наприкінці травня нинішнього року. Це давало нам усі підстави й надалі тримати свої кордони для свинини, яка виробляється там, на замку. Втім, хіба АЧС може стати перешкодою, коли йдеться про добросусідство і вигідну дружбу? У цьому разі суворі ветеринарні вимоги можна й оминути. Нині до Польщі у посадових кабінетах вирішили застосувати так званий регіональний підхід. Тобто свинину й надалі заборонено імпортувати безпосередньо із зони захворювання — Подляського воєводства, водночасУкраїна радо купуватиме м’ясо з інших територій сусідньої держави.
Якщо шукати відповідь на запитання: «Чому?», — і виключити при цьому корупційну складову в лавах доморощених чиновників, які часто-густо дають добро не за спасибі, то можна припустити, що приводом для такого дещо несподіваного рішення стало політичне підґрунтя. Якщо вже ми на шляху до підписання економічної частини угоди з Євросоюзом, ЄС відкрив свої ринки для української продукції, то як нам не зробити своєрідний крок назустріч? Та й братню країну, яка потерпає від перевиробництва свинини і якій нині важко продати її за кордон, ми істотно підтримали. Можливо, Польща навіть доплачуватиме своїм експортерам, адже продукування м’яса дає змогу збільшувати кількість робочих місць й перераховувати до скарбниці податки. А ось якщо говорити про нашу країну — тут вигода сумнівна.
Для вітчизняних свинокомплексів згадане рішення — очевидна підніжка. Не треба бути економістом, щоб розуміти: польська сировина переходитиме дорогу нашій продукції. Відтак, упаде інтерес до відгодівлі «п’ятачків», збільшення поголів’я. До того ж не секрет, що наші м’ясокомбінати з-за кордону нерідко закуповують не туші-напівтуші, а субпродукти, тобто різний непотріб, яким потім начиняють ковбасу. Ми вже намагалися обходитися без іноземної сировини: 2013 року імпорт значно знизився порівняно з 2012-м. Зростання курсу валют зробило завезення ще більш невигідним. Та, схоже, тепер «ковбасні махінатори» процвітатимуть знову.
Пересічним покупцям також навряд чи варто сподіватися, що відкриття для свинини кордонів з Польщею приведе до істотного зниження цін на м’ясопродукти в українських торговельних мережах — супермаркети свого не втратять.
Як і не втратять окремі м’ясокомбінати. Не можна остаточно стверджувати, що саме вони пролобіювали можливість імпорту на наші терени свинини з країни, де зафіксовано АЧС, але така підозра є. Саме переробники найбільше зацікавлені у потраплянні до України закордонної сировини.
А взагалі, прикро, що політична доцільність у нас часто переважає здоровий глузд, а приватні інтереси беруть гору над державними...
До речі
Закордонній сировині бракує якості
Володимир Лапа (на знімку), генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу:
— Україна імпортувала 2012 року 207 тисяч тонн свинини. Але вже 2013-го ця кількість знизилася до 150 тисяч тонн. Залежність від імпорту поступово зменшується за рахунок розвитку власного виробництва. Приміром, торік господарства всіх категорій наростили обсяги виробництва свинини на 9,1% (на 64 тис. тонн) — до 764 тисяч. Ця тенденція триватиме, але для повноцінного заміщення імпорту ще потрібно декілька років.Загалом вітчизняні виробники повністю задовольняють потреби внутрішнього ринку в свіжій свинині, в той час як імпорт переважно складається із свинини або субпродуктів порівняно низької якості для промислової переробки (наприклад, виробництва ковбас). Девальвація гривні призвела до того, що імпортна продукція істотно здорожчала, що призвело, зокрема, і до збільшення цін на м’ясо-ковбасні вироби.
Щодо польської свинини, то питання було в тому, чи застосовувати щодо цієї держави принцип регіоналізації. Україна зазвичай практикує заборону на ввезення свинини із країни, якщо в ній було виявлено, приміром, африканську чуму свиней. Але може застосовувати і більш ліберальний підхід, коли заборонено імпорт лише з тих регіонів, де такі випадки зафіксовані. Очевидно, що питання вирішується в контексті зустрічного руху європейської сторони, наприклад, щодо можливості перевірок українських виробників свинини для експорту вітчизняної продукції до ЄС.
