Щоб отримати щедрий урожай, треба і днювати, і ночувати на плантації
З діда-прадіда у Кучинівці Щорського району люди вирощували полуниці. За стиглими червонобокими ягодами, які стали своєрідною візитівкою населеного пункту на півночі Чернігівщини, до села приїжджають не лише з усієї області та столиці, а й з сусідніх Білорусі та Росії. Щоправда, цьогоріч нашим північним сусідам, мабуть, вже не вийде поласувати сіверською ягодою.
У Кучинівці тих, хто не вирощує полуниць, вважають поганими господарями, тому таких там немає: полуничний бізнес ведуть всі. З самого ранку біля автобусної зупинки (саме це місце стало «ягідним базаром») велелюдно — полуниці продають і дорослі, і діти. Серед тих, хто заробляє на ягодах, і сільський голова Кучинівки Валентина Карась:
— Кучинівка — це справді полуничний край. У кожному дворі вирощують полуниці. Є і такі господарі, у кого по десять і більше соток відведено на городі для ягід. Займаються цією справою споконвіку. Люди навчилися вирощувати багато сортів полуниць. До речі, у нашому селі є сорти, які дають по кілька урожаїв на рік.
— Але «полуничний бізнес» — це титанічна рабська праця. Щоб отримати непоганий урожай, треба днювати і ночувати на плантації. Якщо періодично не прополювати, то город заросте бур’яном. Тоді вже урожаю не варто чекати. Полуниця, як вередлива дівчина, дуже любить увагу і турботу, — розповідає пенсіонерка Галина Шевченко, яка свого часу вирощувала вдома понад двадцять соток полуниці. Тепер у Галини Іванівни дещо більше сотки ягід.
Одна з головних проблем полуничної справи у Кучинівці — це збут ягід. У кого немає транспорту, той виносить свій «товар» на трасу і там продає. Класична схема, якою користуються також грибники, рибаки і ті, хто видирає з лісу червонокнижні конвалії. Щодо кучинівських полуничників, то буває одночасно продають ягоди 20—30 селян — по обидва боки дороги. І доходить до того, що полуницю віддають за копійки, аби лише якомога швидше продати. Адже це не той товар, який можна притримати і реалізувати через тиждень-другий. За добу полуниця може «потекти». Кому вона тоді потрібна?!
Селяни вважають, що проблему збуту ягід можна вирішити. От тільки місцева влада чомусь не хоче взятися за цю справу. Вихід — домовитися з яким-небудь заводом про співпрацю. Кучинівська полуниця — це тонни джемів, консервованих фруктів, соків тощо. Щоправда, все це лише у мріях селян. Але мрії на те й існують, щоб здійснюватися. А поки кучинівці продають полуницю хто де примудряється: на чернігівських базарах, на зупинці у селі, возять до столиці тощо. Без полуничного бізнесу кучинівці свого життя не уявляють.
Павло СОЛОДОВНИК.
Чернігівська область.
Фото автора.
Тим Часом
Картопля подешевшає не скоро
Свіжі овочі на ринках у Чернівцях коштують рекордно дорого для цієї пори. Торік помідори та картопля були двічі дешевші. Зокрема, кілограм бараболі коштує 7—9 гривень, а помідорів — 14 гривень.
Більшість овочів на Буковину привозять з Тернопільщини та Херсонщини. Упала в ціні лише капуста. Її оптом скуповують у Перебиківцях Хотинського району. Нині кілограм капусти вартує 2 гривні.
За словами фермерів, дешевшими овочі стануть ще не скоро. Так, ціна помідорів знизиться до 2—3 гривень десь через місяць, коли масово реалізовуватимуться томати місцевого виробництва. Стосовно картоплі оптимістичних для споживачів прогнозів узагалі не роблять. Мовляв, якщо продавати дешевше, то торгівля буде збиткова.
Сергій СУЛИМА.
Чернівецька область.
До реЧІ
Суниця садова (полуниця) — це трав’яниста багаторічна вічнозелена рослина з постійним оновленням листя. Усі її сорти діляться за часом дозрівання плодів, розміром ягід, стійкістю до температурних коливань, захворювань, шкідників та іншими показниками. У різних країнах царицю усіх ягід називають по-різному — клубніка (російською), полуниця (українською), клубніцы (білоруською), truskawka (польською), strawberry (англійською).
