До європейської якості ще б євротару

Дедалі більше сільськогосподарських виробників Херсонщини, котрі спеціалізуються на вирощуванні ранньої городини, ягід та кісточкових, рішуче «викреслюють» російські фірми та компанії з числа своїх торгових партнерів. Якщо за п’ять місяців минулого року вони відправили до РФ вітамінної продукції на понад 22 мільйони гривень, то за аналогічний період року нинішнього — трохи більш як на 7,4 мільйона (інформація прес-служби Херсонської митниці). Впали навіть обсяги постачання картоплі: торік було 362 тонни, нині — 254,3.

Постачальники кажуть: «Шкірка вичинки не варта». Адже проблеми на кордоні, клопіт з оформленням документів та підвищений ризик неотримання коштів за товар перетворюють співробітництво з сусідньою країною на таку собі лотерею, виграш у якій вельми сумнівний. Але в ситуації є не тільки мінуси, а й плюси. Фактично втративши один ринок збуту, аграрії Таврії почали активніше шукати інші, приділяючи більше уваги роботі над сервісом та якістю продукції.

Олена Миколаївна — логіст великої компанії, котра обслуговує мережу супермаркетів на півдні країни. «Для потреб великих торгових центрів, якими опікується наше підприємство, приймаємо 60—120 тонн садовини та городини щодня. Раніше обсяги закупівель були вищими, але закрилася наша мережа супермаркетів в окупованому Криму. При цьому збільшується кількість бажаючих продати нам овочі та фрукти, і помітно, що насамперед фермери постійно вчаться, підвищуючи споживацькі кондиції свого товару. Причому його пропонують досхочу, і ціни дуже швидко знижуються: відбірну молоду картоплю нам пропонували по 8—9 гривень за кілограм, а за кілька днів у червні оптова ціна встановилася на рівні 6,5 гривні, огірки коштували 11—12 гривень, тепер — 8—9. На мою думку, сьогодні найболючіша проблема у наших аграріїв — це євроупаковка, купувати яку самотужки їм поки що не по кишені, — розповідає логіст. — Проте ми знайшли вихід: своїм постійним постачальникам даємо тару в борг, і таким чином позбавляємо їх від зайвих витрат».

Оптовим покупцям продати городину «насипом» чи в мішках нині практично неможливо — всі вимагають цивілізовано транспортувати її у складних пластикових ящиках, або у картонних — так званих «бананках». Та пластиковий ящик коштує близько семи євро, а одноразовий картонний — 11—12 гривень. І грошей на їх купівлю у тих же фермерів просто немає: кожну вільну копійчину вкладали у пальне та насіння. Потім розрахувалися за весняні польові роботи, і чекають прибутку від врожаю, а куди той врожай фасувати — бозна. Та схоже, що енергійні підприємці відшукали взаємовигідний спосіб і цю давню проблему розв’язати. Група бізнесменів створила фірму, яка надає послугу з прокату євротари. За користування пластиковим складним ящиком (а він, нагадаємо, коштує понад сотню гривень у перерахунку на національну валюту), беруть від двох до чотирьох гривень. Ящиків майже півтора мільйона, і всі вони не простоюють, тож інвестиції в їх придбання мають окупитися за два-три роки, а далі піде чистий прибуток. До нового бізнесу з інтересом приглядаються інші херсонські підприємці, та й у сусідніх регіонах ідею варто було б «на озброєння» взяти. Логіка проста: чим більше малих та середніх українських виробників готується виходити на оптовий ринок сільськогосподарської продукції, тим більшим буде попит на сучасну тару й упаковку. Тим паче, що й звичайному покупцеві з кожним роком дедалі менше до вподоби навіть порівняно дешево купувати брудні й побиті овочі, що насипом вилежуються на базарному прилавку.

Херсонська область.